До проблеми психічного здоров`я педагогів

Основною метою практичної психологічної роботи з дітьми є психічне здоров`я дитини [Дубровіна І.В., 2000]. Психічне здоров`я педагогів є однією з умов психічного здоров`я дітей.

Виявлені критичні точки прояви домінантності, емпатії і невротичности на рубежі 10-15 років стажу роботи дозволяють намітити превентивні заходи по збереженню психічного здоров`я педагогів. Погіршення стану нервової системи у педагогів викликає зниження емпатії, коли на співчуття, співпереживання не залишається емоційних сил. Невротизація, зниження емпатії, домінантність - ось шлях педагога до авторитарності. Низькі показники емпатії у жінок-педагогів відповідали показникам емпатії у чоловіків (в нормі). Жінки-педагоги, проявляючи емпатію в тій мірі, в якій її виявляють чоловіки, демонструють дітям модель чоловічого, стриманого в емоційних проявах поведінки. При майже повній відсутності чоловіків у дитячих садках і школах таке стримане прояв почуттів жінками-педагогами можна було б розглядати як компенсує недолік чоловічого впливу як в сім`ях, так і в установах освіти. Однак спотворення жіночого образу негативно відбивається на статеворольової ідентифікації дітей. Та й на самих жінок прийняття чоловічої моделі емоційного вираження відбивається не кращим чином і призводить до порушень в емоційній сфері. Психологічна напруженість веде до фізичної, викликаючи цілу серію психосоматичних проявів.

Вірними ознаками порушень в емоційній сфері є енергетичні "затискачі", що виникають внаслідок офіційності або недоброзичливості атмосфери спільної діяльності, відсутності навичок невимушеного і в той же час контрольованого емоційної поведінки. Стримування придушуються емоцій призводить до концентрації їх у вигляді м`язових затискачів [Бойко В.В., 1996].

Нами було проведено аналіз м`язових затискачів у 78 студентів РГПУ ім. Герцена. Пропонувалося оцінити у себе наявність "затискачів" за шкалою від 0 (повна відсутність напруги) до 10 балів (дуже сильна напруга). За даними обстеження у майбутніх педагогів відзначаються емоційно-енергетичні затиски в наступних зонах: м`язи шиї, мови - 5,0- грудей, плечей, лопаток рук - 6,0 діафрагми, сонячного сплетення, спини - 4,7. Найбільший відсоток опитаних студентів (59%) вказали на явне напруга - 7 і більше балів в групі м`язів грудей, плечей, лопаток рук. М`язові затиски виконують функцію "захисного панцира", під яким ховаються пригнічені емоції. У виражених зонах м`язових затискачів утримується, блокується гнів, відображаючи заборона на вираження негативних емоцій.

Дисбаланс напруги і розслаблення проявляється насамперед підсвідомо - в позах, жестах, міміці, інтонаціях голосу, викликаючи порушення в особистих відносинах. Нервово-психічний дисбаланс особистості педагога викликає слабкість, яка змушує зайняти позицію "над дитиною", з цього починається авторитарність. Гнів, страх, печаль, лють і інші негативні емоції пов`язані з функціональною активністю правої півкулі головного мозку. Порушена емоційним стресом права півкуля головного мозку генерує негативні емоції, які при перенапруженні нервово-психічних сил не переробляються лівою півкулею. Отже, психопрофілактична і психокорекційна робота з педагогами при блокуванні негативних емоцій повинна бути спрямована на пошук соціально-прийнятних шляхів отреагирования цих емоцій.

Виплеск напруги у педагога часто йде в сім`ю, викликаючи проблеми виховання власних дітей. Згадавши приказку: "швець без чобіт" ми проаналізували систему виховання 136 педагогами-жінками власних дітей. Були отримані наступні дані: найбільш частим типом негармонійного виховання є потурають гиперпротекция, обумовлена виявленої виховної невпевненістю (шкала ВН) (впевнено виховують педагоги чужих дітей і невпевнено своїх!), А також перевагу дитячих якостей (шкала ГДК) (боязнь повзросления дітей, коли з ними буде не впоратися!), жіночих якостей (шкала ПЖК), що сприяє психічному інфантилізму і негативно відбивається на розвитку хлопчиків. Педагоги-жінки вимагають від дітей незалежно від статі такої поведінки, яке більш природно для дівчаток, а не для хлопчиків.

Алексєєва Е.Е.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!