Проблема диференціації емоцій і її діагностика

Емоції являють собою велику сферу психічного. До теперішнього часу склалася точка зору про те, що емоції часто утворюють суперечливу єдність, народжують амбівалентні почуття.

На думку С. Л. Рубінштейна, наявність полярності, напруги, збудження або протилежних їм емоційних переживань вносить в емоційну сферу необхідну диференціацію. Однак залишається невивченим, для чого природа дала людині таку диференціацію, які її механізми, яким чином таке розмаїття емоцій структурується, яким чином впливає на розвиток, самопочуття і діяльність людини.

Мета дослідження - визначити механізми диференціації емоцій у дітей різної статі і віку. Вибірка досліджуваних становить 1140 дітей різної статі і віку. З метою вивчення особливостей процесів диференціації емоцій і виявлення впливу емоцій на розвиток когнітивної сфери та креативності особистості були використані: Проективні тест особистісних відносин, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій "Будиночки" (О.А.Орехова) - Прогресивні матриці Равенна- Тест Торренса- " поленезависимость "Т.П.Хрізман.

Методичною основою тесту "Будиночки" є кольорово-асоціативний експеримент. Новим є те, що нами були визначені соціальні категорії, представлені у вигляді парних полюсів, складові суб`єктивно змоціонально-ціннісну систему з п`ять блоків особистісних відносин.

1) Базовий комфорт і благополуччя (категорії: "щастя - горе).

2) Особистісний зростання (категорії: "справедливість - образа").

3) Взаємовідносини або міжособистісні взаємодії (категорії: "дружба - сварка").

4) Конструктивність у відносинах (категорії: "доброта - злість").

5) Пізнання світу (категорії: "захоплення - нудьга").

Процедура тесту складається з чотирьох серій розфарбовування.

В результаті узагальнення отриманих даних було виявлено, що взаємодія позитивних і негативних емоцій при певних умовах може протікати за двома механізмам: амбівалентності і інверсії. У нормі дитина розфарбовує відповідно до своїх емоційно-ціннісним відносинам, диференціюючи в другій серії позитивні і негативні полюси запропонованих категорій.

У певних випадках, якщо у дітей однаково актуалізовані запропоновані категорії, вони розфарбовують ці поняття в один колір. Тоді взаємодія позитивних і негативних емоцій протікає за механізмом амбівалентності.

В інших випадках взаємодія позитивних і негативних емоцій відбувається за механізмом інверсії в блоках системи особистісних відносин. У нормі позитивний полюс емоції повинен переважати над негативним, тобто відношення дитини має бути позначено кольором, розташованим на більш високих рівнях колірного градусника, мати більш високий бал після шкалювання. У разі актуалізації негативного полюса категорії і зниження емоційної цінності позитивного полюса у дитини відбувається інверсія в певному блоці системи особистісних відносин.

В результаті аналізу отриманих даних було виявлено, що у всіх вікових групах і у хлопчиків і дівчаток спостерігається наявність дітей 4 груп, що мають різні поєднання амбівалентності, інверсій і їх відсутності в емоційній сфері:

1 - діти, у яких не виявилося амбівалентності і інверсій, так звані діти з диференційованої емоційної сферою;

2 - діти, у яких проявилася амбівалентність, так звані діти з недостатньо диференційованої сферою;

3 - діти, у яких при розфарбовуванні не виявилося амбівалентності, але проявилися інверсії, - діти, у яких порушена диференціація позитивного і негативного полюса емоцій;

4 - діти, у яких при розфарбовуванні виявилися і амбівалентність і інверсії, так звані діти недиференційованої емоційної сфери.

Порівняльний аналіз інтелектуальних показників дітей з дорівнює і креативності за Торренсу в виявлених групах показав, що найвищий рівень невербального мислення мають діти 1 групи, які не мають амбівалентності і інверсій в емоційній сфері. До 1-ї групи близькі по інтелектуальним показниками і креативності діти 2-ї групи, що мають амбівалентність. Дві інші групи дітей, інвертовані і амбівалентне-інвертовані, мають більш низькі показники інтелектуальної та креативної сфери.

Орєхова О.А.