Будинок дитини: вираз емоцій на обличчях дітей раннього віку

Останнім часом в публікаціях зарубіжних авторів все частіше звучить тема емоційного розвитку немовлят і дітей раннього віку. Основна думка, яку фахівці намагаються довести до читача, - це те, що емоційна взаємодія є необхідною складовою, яка визначає весь хід розвитку здорової дитини (Боулбі, Аінсуорт, Віннікот, Штерн, Шпіц, Маллер, Кляйн).

В процесі взаємної комунікації, взаємозалежності (особливо в перші місяці життя) у дитини розвиваються важливі для розвитку мови і мови культурні навички (Тревартен, 1983). Згодом це, швидше за все, впливає на зацікавленість дитини, на якість його дослідного поведінки, активність і інші прояви, пов`язані з успішним навчанням. З іншого боку, емоційний розвиток дитини тісно пов`язане з можливістю формувати відносини прихильності з близьким дорослим (Боулбі Дж.). Однак така можливість є не у всіх дітей. Особливо ущемленими в цьому сенсі виявляються ті з них, які віддані на виховання в будинку дитини. Таким чином, стає зрозумілим, наскільки важливим і перспективним для дослідження є вивчення емоцій у таких дітей.

В одному з будинків дитини Санкт-Петербурга було проведено дослідження, метою якого було вивчення особливості вираження емоцій на обличчях дітей будинку дитини при взаємодії з персоналом.

У дослідженні взяли участь 73 дитини, а також співробітники будинку дитини в кількості 40 осіб (оскільки використана методика передбачає одночасне обстеження пари жінка - немовля). В результаті було обстежено 73 діади (деякі співробітниці приходили на експеримент по кілька разів з різними дітьми).

В якості основного методу дослідження використовувався метод відеоспостереження, представлений методикою "Оцінка емоцій в діаді мати-немовля" (Dyadic Affect Manual, Osofsky, Muhamedrahimov, Hammer, 1998). При аналізі емоційних виразів на обличчі у дорослих, взаємодіючих з дітьми з і без порушень в розвитку, використовувалися надані співробітниками будинку дитини дані оцінки дітей по "Шкалою оцінки розвитку" (FAI SimeonssonBailey, 1988) Опис шкал проведено Р.Ж.Мухамедрахімовим, О. І.Пальмовим і Л.Н.Істоміной (див. дипломну роботу Косарєва Н.А., 2004). Також використовувалися дані з медичних карт обстежених дітей будинку дитини (вік, стать). Для статистичної обробки інформації ми використовували програмний пакет SPSS 11.5.

В результаті були отримані наступні дані.

1. Спостерігаються відмінності між інтенсивністю прояву позитивних і негативних емоцій: в цілому по всім епізодам обстеження для всіх обстежених дітей позитивний емоційний тон вище, ніж негативний (32,93 і 10,41 відповідно).

2. Виявлено відмінності в проявах емоцій у типово розвиваються дітей і у дітей з порушеннями в розвитку. У перших позитивний тон вище, як в епізодах присутності дорослого (U = 294,500, р = 0,000), так і коли дитина перебувала один (U = 387,000, р = 0,002) - у дітей двох груп спостерігається відмінність інтенсивності негативних емоцій в епізодах, коли дитина залишається один (U = 404,000, р = 0,004).

3. Виявлено відмінності в прояві емоцій у дітей в епізодах присутності дорослого і перебування на самоті. В епізодах, коли дитина знаходиться разом зі співробітницею будинку дитини, у типово розвиваються дітей позитивний емоційний тон вище ,, в порівнянні з епізодами, коли дитина один (9,1 і 5,8 відповідно).

4. Існують відмінності вікової динаміки емоційного тону у типово розвиваються дітей і дітей з відхиленнями у розвитку. У групі типово розвиваються дітей виявлено значуще збільшення позитивного (R = 0,376, p = 0,026) і зменшення негативного (R = - 0,411, p = 0, 016) емоційного тону з віком в епізодах, коли дитина залишається один. У групі дітей з порушеннями в розвитку значущих змін позитивного або негативного тону з віком не виявлено.

В цілому можна відзначити, що у всіх груп дітей з будинку дитини з віком інтенсифікується прояв позитивних емоцій, в той час як прояв негативних емоцій зводиться до мінімуму. Чому так відбувається, не зовсім незрозуміло. Ми сподіваємося, що подальший аналіз отриманих фактів, а також порівняльний аналіз вихованців будинків дитини з дітьми з сімей допоможуть знайти цьому пояснення.

Конькова М.Ю., Косарєва Н.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!