Мовне і руховий розвиток дитини протягом першого року життя

Перший рік життя є критичним періодом для формування мови. Її становлення генетично детерміноване і відбувається під впливом акустичного середовища, створюваної матір`ю. До теперішнього часу не було комплексного біоакустичні і психофізіологічного дослідження, заснованого на даних аналізу звукових реакцій дітей [Куликов та ін., 1999]. Метою даного дослідження є знаходження акустичних характеристик сигналів дитини, зіставлення їх з дорослою мовою, в тому числі з промовою матері, зверненої до младенцу- знаходження можливого відповідності між певним типом рухів і вокализаций.

Проводиться реєстрація акустичних сигналів дітей в різних фізіологічних станах (до годування, після годування, в спокійному, збудженому стані, в процесі спілкування з мамою), а також мови матері, зверненої до дитини. За допомогою відеокамери фіксується рухова активність дитини, лицьові експресії дитини і матері в процесі взаємодії між ними. Проводиться прослуховування, транскрибування і інструментальний аналіз вокализаций дитини за допомогою програми «CoolEdit`96». Інструментальний аналіз має на увазі опис кількісних характеристик тимчасової і спектральної структури акустичних сигналів. Статистична обробка даних здійснюється в програмі «Excel`97». Оцінка психосоматичного стану дитини здійснюється з використанням KID-шкали, апробованої для дітей Північно-Західного регіону, наданої Інститутом Раннього Втручання.

Протягом першого півріччя звуковий репертуар дитини розширюється від рефлекторних реакцій, представлених переважно плачем, до гуляння і простого белькотіння, в яких можна виділити практично всі основні голосні звуки російської мови. Інструментальний аналіз вокализаций дітей дозволив виявити високі значення частоти основного тону. Застосування ознак для опису голосних дорослої мови не завжди адекватно для аналізу гласноподобних звуків дітей.

Інструментальний аналіз материнської мови, зверненої до дитини, показує, що частота основного тону ближче до частоти основного тону дитини в порівнянні з середніми значеннями для жіночого голосу. Виявлено зміни і в тимчасовій структурі сигналу: збільшення тривалості фрагментів при зменшенні їх кількості.

До 9-12 місяців малюк лепече, мама намагається донести сенс слова, стимулює дитину до імітації не тільки складних звукосполучень, але і простих слів - [баба], [папа] і т. П. При перегляді відеозапису можна відзначити зміни в рухах. Малюк робить спроби наслідувати знайомим діям матері, тобто самостійно, виробляє тонкі маніпуляції з предметом. До 12 місяця мама звертає увагу дитини на семантику мови. Найбільші зміни в характеристиках звуків дитини відбуваються в ситуації спілкування з мамою.

На основі цього дослідження можна говорити про паралелізм у розвитку рухової і мовної діяльності дитини. Не виявлено чіткої кореляції між вимовними звуками і типом рухів, які ними супроводжуються. У той же час дані інструментального аналізу вокализаций немовляти й мови матері дозволяють судити про зміни фізичних параметрів мови матері, зверненої до дитини, і про зміну акустичних характеристик дитячих сигналів.

Робота виконується за підтримки програми «Валеологія» і гранту «Інтеграція».

Петрикова Н.А., Челібанова О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!