Характеристика зміни дитячих вокализаций на межі першого і другого років життя

Згідно з численними дослідженнями, на межі першого і другого років життя в дитячих вокалізації відзначають перехід від стадії белькотіння до власне мови, а саме приблизно в 10-14 місяців виділяють перші слова, а в 18-22 місяці виникає здатність до побудови і відтворення перших простих речень . Однак поряд з цими явищами для кінця першого року життя (10-14 місяців) характерна поява складного або канонічного белькотіння, що відрізняється від простого белькотіння (6-7 місяців) чергуванням приголосних, а також подібна до промовою дорослих складовою структурою (Vihman, 1994). У той же час ряд дослідників (Johnson, 1995) вказує на переважання складного белькотіння над простим (все ще присутнім в вокалізації) у віці 14-17 місяців.

Таким чином, на другому році життя відбуваються подальші ускладнення структур дитячих вокализаций, а також відзначається одночасне співіснування таких форм вокализаций, як простий і складний лепет, імітація слів (стадія протослов) і власне перші слова. Час появи і відносна тривалість кожної з форм вокализаций, мабуть, залежить від індивідуальних особливостей розвитку кожної окремої дитини.

На підставі того, що характеристики акустичних сигналів у дітей всіх національностей подібні на ранніх етапах онтогенезу, можна судити про їх можливу обумовленості генетичними факторами. У той же час, до кінця першого року життя в дитячих вокалізації зникають звуки, нехарактерні для їх рідної мови, а також знижується здатність дитини до розрізнення фонетичних контрастів (Jusczyk, 2000). В результаті відбувається формування звуків, специфічних для рідної мови, і на даному етапі вже виявляється значущим вплив навколишнього середовища (див. Куликов, Андрєєва, 2004). Дані про спостереження динаміки характеру фізичних параметрів акустичних сигналів дитячих вокализаций представлені в численних дослідженнях, де також згадується про індивідуальні особливості розвитку дітей, але лонгітюдние спостереження серед них зустрічаються рідко. У той же час їх проведення і порівняння могло б допомогти визначити основи різного протікання процесів розвитку мови.

Для встановлення часу початку, тривалості, і співвідношення стадій становлення мови в онтогенезі була проаналізована аудіозапис однієї дитини, вироблена з інтервалом в 1 місяць, починаючи з віку 8 місяців 17дней до 1 року 7месяцев. Виділення і інструментальний аналіз звуків здійснюється за допомогою програми "Cool Edit Pro". При описі акустичних характеристик кожного звуку враховується його тривалість, визначається частота основного тону, частоти перших двох формант, а також їх амплітудні показники. Також оцінюються бажані в лепет послідовності приголосний-голосний і зміни їх народження в вокалізації.

На основі аналізу даної аудіозаписи було встановлено, що в вокалізації цю дитину до віку 8 місяців 17 днів присутні лепетние гласноподобние зі значним переважанням звуку [а] і його різних модифікацій, а також звуку [е]. Даний пріоритет зберігається і для інших вікових зрізів, проте вже до 10 місяців відзначається поява гласноподобние [і], а після року - [у], і в подальшому їх кількість в вокалізації поступово збільшується. Кількість імітацій матері дитиною також зростають з кожною наступною аудіозаписом, хоча спроби імітувати материнську мову у дитини зменшуються після 1,5 років. Складний лепет з`являється до 11-12 місяців поряд з вже святкується в вокалізації простим лепетом. Тривалість окремо генеруються гласноподобних звуків зменшується від 100-200 мсек (8 місяців 17 днів) до 50-60 мсек (1 рік 4 місяці). Поява перших слів відноситься до віку 12 місяців, а до 1 року 3 місяців у дитини формуються власні позначення певних предметів.

Інаурі К.С.