Індивідуальне взаємодія дорослого і дитини

Індивідуальне взаємодія дорослого і дитини
Зіставлення основних умов, в яких відбувається засвоєння дітьми перших слів в життєвих ситуаціях привело нас до висновку про існування типовою ситуації, найбільш ефективною для розвитку мови, коли відбувається індивідуальне взаємодія дорослого і дитини.
За допомогою нехитрих способів дорослий привертає увагу дитини до предмету, для чого показує на предмет, проробляє з ним ті чи інші маніпуляції, простягає дитині, сам занурюється в розглядання предмета і т. Д. При цьому дорослий вимовляє слово, що позначає предмет, і неодноразово це слово повторює.
Таким чином, дитина засвоює два основних елементи завдання: об`єкт і його словесне позначення в зв`язку один з одним. Крім того, дорослий створює практичну необхідність для дитини засвоїти цей зв`язок і навчитися актуалізувати її. З цією метою дорослий або просить дитину назвати вказується предмет, або сам звертається до нього і чекає, відшукає дитина потрібний об`єкт серед групи інших. Успішне дію дитини винагороджується видачею йому предмета для гри, в яку іноді включається і дорослий. Яка потреба лежить в основі рішення дитиною мовної комунікативної завдання?
Може бути, це потреба в оволодінні предметом для отримання від нього нових вражень або для активного маніпулювання з ним? Тоді успішність навчання має залежати від привабливості предмета, від його бажаності для дитини.
Або ж головну роль грає потреба дитини в спілкуванні з дорослим, для якого маніпуляції з предметом становлять лише привід і привід? Тоді успішність навчання має залежати від відносин дитини з тим дорослим, який вчить його говорити, від змісту комунікативних зв`язків між партнерами. Виходячи з позиції, розглянутої нами вище, ми вибрали другу альтернативу і припустили, що засвоєння дітьми пасивної мови і проголошення ними перших активних слів вирішальною мірою залежить від спілкування між дорослим і дитиною.