Розвиток усвідомленості поведінки

Спілкування має бути направлено на розвиток свідомості та самосвідомості. Дитина повинна вийти за межі наочної ситуації. Для цього мовне спілкування має бути включено в його діяльність. Дорослий, беручи участь в ігрових діях дитини, час від часу ставить йому запитання, спрямовані на усвідомлення дій і бажань дитини: «Навіщо тобі ця тарілочка?», «Що ти з нею зараз будеш робити?», «А що будеш робити потім?» і т. д. Завдання дорослого полягає в тому, щоб спонукати дитину до усвідомлення своїх дій.

Питання повинні бути спрямовані:

• на усвідомлення мети і засобів її дій ( «Що ти будеш робити з цією машинкою?» і т. д.);
• на усвідомлення суб`єктивного стану дитини, його настрою, ставлення до діяльності ( «Тобі це цікаво?», «Це важко тобі зробити?» і т. д.);
• на усвідомлення ситуації вибору ( «У що ти будеш грати, в кубики або машинки?», «З ким тобі цікавіше?», «Що тобі потрібно для гри, лото або кубики?»).

Якщо дитина не може відповісти на питання дорослого, той повинен допомогти йому, запропонувавши на вибір різні варіанти відповідей. Можна дитячі відповіді повторювати, перефразувати, формулювати більш грамотно. Щоб гра не розпалася, не варто вимагати так званого «правильного» відповіді.

Мовне спілкування в період планування ігрової діяльності має бути побудовано так, що доросла як би радиться з приводу

майбутньої гри, її плану, розподілу ролей. Після розіграного сюжету дорослий запитує малюка про те, що він робив під час гри, що йому сподобалося і т. Д.

при спілкуванні в кінці дня з приводу подій, що сталися на його протязі, дорослий пропонує згадати дитині, що і чому він зробив. Наприклад, можна запитати про те, що найбільше сподобалося на прогулянці і т. Д. Спілкуючись з дитиною, дорослий ставить йому уточнюючі і навідні запитання, намагається наповнити події дня суб`єктивним змістом. Цьому може допомогти бесіда про те, наприклад, які переживання дитина відчувала протягом минулого дня.

* * *

Залучаючи дитину до спільної діяльності спілкування і допомагаючи йому відкрити її сенс і засоби, дорослий звертає його увагу на те, що він робить, і тим самим сприяє усвідомленню та розумінню малюком своєї поведінки. В результаті він навчається формулювати свої бажання, а також розповідати, як і що робив. Звичайно, все це він може втілити в життя лише за підтримки дорослого.

Таким чином, головною умовою усвідомленості та цілеспрямованості дій дитини є рольове спілкування з дорослим.

* * *

Дорослий як і раніше є для дитини джерелом знань. Маленька людина потребує повазі і визнання з боку людей старшого покоління.

Старший дошкільник прагне бути хорошим, все робити правильно. Дорослий повинен підтримувати це прагнення дитини, допомагати йому будувати свої відносини з іншими дітьми і дорослими.

На процес спілкування впливають:

• зміст спілкування, пов`язане з потребами дитини;
• індивідуально-типологічні особливості дитини;
• наявний у дитини досвід спілкування;
• особливості спілкування дорослих, їх приклад;
• педагогічний такт дорослого.

При нормальному розвитку кожна з форм спілкування дитини і дорослого складається в певному віці. Однак в реальному житті досить часто можна спостерігати відхилення від нормальних термінів виникнення тих чи інших форм спілкування.

Найбільш типова затримка на рівні ситуаційно-ділового спілкування: дитина із задоволенням грає з дорослим, але уникає розмов з ним на пізнавальні і особистісні теми. Якщо до 6-7 років інтереси дитини обмежуються предметними діями і іграми, то можна говорити про затримку в його розвитку.

Уміння спілкуватися полягає в тому:

• наскільки поведінка і дорослого, і дитини відповідає конкретній обстановці;
• наскільки раціонально ними використовуються ділові, пізнавальні та особистісні контакти з партнером.

Важливо вміти спілкуватися на різні теми, використовуючи різні форми спілкування в залежності від ситуації і партнера.

* * *

Активно залучайте дитину в творчість на основі різних звуків, щоб він добре розрізняв їх на слух.

Для розрізнення звуків [ч] і [ш] використовується, наприклад, гра-приповідка:

Ча-ча-ча - немає зеленого ма ... (ча). Ча-ча-ча - Дядя Стьопа - калан ... (ча). Ча-ча-ча - горить све. (Ча). Ща-ща-ща - рибалка зловив ле ... (ща). Щи-щі-щі - мама варить ... (щі).

Ще одна гра на розрізнення цих звуків полягає в наступному: якщо мама вимовляє звуки [ч] - дитина плескає в долоні, якщо [ш] - стискає руки в кулачки. І так чергується: [ш], [ч], [ч], [ш], [ч] і т. Д.

Те ж можна зробити і зі звуками [з], [ш].

Крім того, для відпрацювання цих звуків існує і словесна гра: Са-са-са - до нас летить про .. (са). Си-си-си - у оси - у. (Си).

Ще одне завдання на тренування вимови звуків [з] і [ш] передбачає, щоб дитина назвав якомога більше слів, в яких чуються ці звуки.

Досить ефективно допомагають правильному догані загальновідомі скоромовки. Наприклад: «Йшла Саша по шосе і смоктала сушку». Вимовляти їх дитині потрібно спочатку повільно і тихо, а потім все швидше.

Гра «Відлуння» також дуже корисна для розрізнення звуків. В її ході мама вимовляє звуки, а дитина вторить їй, як відлуння: [з], [з], [ш], [з], [ш] і т. Д.

Можна проводити ігри парами для розвитку діалогічного спілкування. Прикладом такої гри може бути наступна. дітям потрібно переказати казку Л. Н. Толстого «Три ведмеді». Спочатку необхідно їм прочитати дітям казку «Три ведмеді». Далі їм пропонується проілюструвати різні епізоди з казки. Разом з дорослими дитина розглядає картинки, відповідає на основні питання. Потім дитині пропонується розкласти картинки відповідно до змісту, потім ще раз читається казка, щоб перевірити правильність виконаного завдання. Зазвичай це дітям дуже подобається. Можна ускладнити завдання: розкласти картинки, переплутавши послідовність. Хлопцям же слід відновити правильну послідовність сюжетів. Потім потрібно запропонувати дітям по черзі переказати казку, доброзичливо звертаючись зі словами: «А далі ти продовж, будь ласка». При цьому бажано присутність великої кількості дітей, для того щоб можна було дотримуватися черговість, орієнтуватися на висловлювання партнерів.

Спілкування при спільному виготовленні іграшок з паперу також може бути дуже корисним для дітей. Дорослий малює на великому аркуші акваріум з водяними рослинами, а дітям пропонує зробити рибок з паперу способом «орігамі». Під час роботи діти можуть спілкуватися один з одним, домовлятися про розмірах, про колірному поєднанні. Також можна зробити птахів і посадити їх на дерево, прикрасити ялинку вирізаними з паперу та розфарбованими іграшками.

Гра «Магазин» добре розвиває мову дошкільнят. Перш ніж «купити» іграшку, треба скласти розповідь про бажаному предметі так, щоб продавець тебе зрозумів. Ця гра сприяє стриманості, вмінню знаходити точні слова, використовувати невербальні засоби спілкування.

Можна, можливо організувати вільне спілкування в процесі спільного малювання з однолітками чи дорослими. Дорослий називає слово, що має кілька значень, наприклад «ручка», «ключ». Завдання граючих полягає в тому, щоб зробити малюнки, відповідні різним значенням цього слова. Під час виконання завдання діти можуть радитися один з одним. Це допомагає їм навчитися рахуватися з думками інших, доводити правильність своєї думки.