Моделі взаємодії дорослого з дитиною

Вступ

Від кількості і якості спілкування залежить рівень майбутніх здібностей дитини, його характер, його подальше життя.
Треба добре розуміти, що таке спілкування і яку роль воно відіграє в різні періоди дитинства.

Людина вчиться спілкуванню з раннього віку і опановує різними його видами в залежності від навколишнього середовища, від людей, з якими взаємодіє. Це відбувається стихійно, в процесі накопичення їм життєвого досвіду.

Для педагогічної діяльності батькам необхідно оволодіти теоретичними знаннями. Якщо вони не будуть знати, відчувати внутрішню потребу, що спонукає дитину вступати в спілкування, вони не зможуть його розуміти, а значить - і правильно відповідати йому.

Щоб грамотно вибудувати взаємодію з дитиною, зрозуміти і прийняти його судження, потрібно добре знати не тільки його індивідуальні особливості, але і загальні закономірності розвитку спілкування в дитячому віці.

Комунікативна діяльність має велике значення для формування і розвитку дитячої психіки, а також для становлення людини як особистості. Якби з народження дитина була позбавлена можливості спілкуватися з людьми, він ніколи не зміг би стати культурно і морально розвиненим громадянином.
Особливо велике значення для психічного розвитку дитини мають його взаємини з дорослими на ранніх етапах онтогенезу. Всі свої психічні якості і властивості особистості він набуває виключно через спілкування, так як до певного віку у дітей немає здатності до самоосвіти і самовиховання.

У спілкуванні спочатку через пряме наслідування, а потім через словесні інструкції дитина набуває основний життєвий досвід. Люди, з якими він контактує, є для нього носіями цього досвіду.
Сфера спілкування - найпотужніший джерело, що визначає психічний стан дитини, його здоров`я. Необхідно дотримуватися важливий принцип психогігієни здоров`я: «Не зашкодь!». Тому від дорослого потрібна особлива пильність при спілкуванні як з іншими дорослими в присутності дітей, так і з самими дітьми.

Діти засвоюють ті форми спілкування, які переважають в їх оточенні і в їх особисті стосунки з іншими людьми. Виробити потрібну поведінку у дитини, розвинути його мова, навчити спілкуватися можна перш за все прикладом самих батьків, дорослих.

Глава 1

Встановлення контакту з дитиною при його вихованні здійснюється на основі різних моделей взаємодії дорослого з дитиною: навчально-дисциплінарної, «невтручання», особистісно орієнтованої. Особливості навчально-дисциплінарної моделі, а також моделі «невтручання» представлені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1
Особливості навчально-дисциплінарної моделі і моделі «невтручання»

Модельучебно-дисциплінарна	Модель «невтручання» в життя дитини
В основі:
навчання дитини умінь і навичок	самостоятельностьребенка: з проблемами він повинен справлятися сам
Способи спілкування:
- наставленіе- - вимога- - запрет- - загроза, покарання	- холодноенаблюденіе- - реагірованіеуходом- - реагування роздратованим неприйняттям
Тактика спілкування:
керівництво і контроль	мирне співіснування поруч, але не разом
Результат спілкування:
підпорядкування, відсутність самостійності, іногдаагрессія, жорстокість	розрив емоційних зв`язків

Цих крайнощів можна уникнути, якщо керуватися особистісно орієнтованою моделлю взаємодії дорослого з дитиною. Її характерні риси представлені нижче.

• виконання і позитивне ставлення до того, що дорослий говорить, просить;
• висловлення власної думки;
• бажання досягти результату;
• звернення за допомогою.
• свобода мислення, уяви;
• зникає страх;
• виникає відчуття комфорту в незнайомій обстановці;
• з`являється єдність фізичного і психічного здоров`я.

* * *

Здійснюючи цю модель взаємодії, свої очікування і вимоги до дитини дорослий координує з завданням створити сприятливі умови для найбільш повного розвитку його здібностей.

Дорослий прогнозує і максимально сприяє розвитку особистості дитини.

Повернутися до списку

Увага, тільки СЬОГОДНІ!