Внеситуативно-особистісне спілкування

У дитини у віці від трьох до п`яти років переважає пізнавальне спілкування, у 6-7-річних дітей провідним є спілкування особистісне.

внеситуативно-особистісне спілкування 6-7 років

Мал. 9.6. Внеситуативно-особистісне спілкування (6-7 років)

Поступово старшого дошкільника починають залучати події, що відбуваються в середовищі дорослих. До 6-7 років дитини заінтересовиваютчеловеческіе відносини, він освоює норми поведінки, фіксіруеткачества окремих людей. Дітям важливо зрозуміти вимоги дорослих, утвердитися в своїй правоті в різних ситуаціях. Вознікаетвнесітуатівно-особистісне спілкування (рис. 9.6).

Внеситуативно-особистісна форма спілкування є вищим досягненням розвитку спілкування в дошкільному віці. М. І. Лісіна вважає, що таке спілкування є умова подолання ситуативності в

Внеситуативно-особистісне спілкування має активізувати роботу свідомості дитини, спонукати його подивитися на себе з боку. Це стає можливим, коли спілкування спирається на реальні інтереси дитини, коли вона була придбана в його практичні дії.

* * *

Старший дошкільник воліє розмовляти на теми, що стосуються життя людей. Дорослий як і раніше є для дітей джерелом нових знань. Дитині в старшому дошкільному віці важливо бути хорошим, правильно вести себе, правильно оцінювати вчинки своїх однолітків, вміти будувати свої відносини з дорослими і з однолітками. Таке прагнення дітей повинні підтримувати дорослі. Для цього їм потрібно частіше розмовляти з дітьми про їхні вчинки, про взаємини між людьми, давати оцінки діям дітей.

Тепер вже негативна оцінка, дана, наприклад, його малюнку, не так сильно ображає дитини. Головне, щоб він в цілому був хорошим, щоб дорослий розумів і поділяв його думку з більшості питань.

Важливо задовольняти потребу дитини у взаєморозумінні. Дорослий у всьому повинен бути зразком для наслідування.

Таким чином, для внеситуативно-особистісного спілкування характерна наявність:

  • потреби у взаєморозумінні і співпереживанні;
  • особистісних мотивів;
  • мовних засобів спілкування.

Таке спілкування важливо для розвитку особистості дитини, так як завдяки йому дитина:

  • свідомо засвоює норми і правила поведінки;
  • вчиться краще розуміти себе, що важливо для свідомого управління своєю поведінкою;
  • вчиться розрізняти різні ролі дорослих: вихователя, лікаря, вчителя та ін .;
  • вчиться будувати стосунки з дорослими.

* * *

Розвиток особистісного спілкування з дитиною пов`язане з великими труднощами, адже для цього важливо створювати умови, які змушують дитини оцінювати й усвідомлювати свої і чужі дії і вчинки.

Спочатку розмова з дитиною можна побудувати на основі конкретних предметних дій (малювання, конструювання та ін.). після

виконання конкретного завдання (наприклад, намалювати будинок, замок) потрібно попросити дитину оцінити насамперед свій малюнок, а потім малюнки товаришів, вибрати кращі роботи. Мета всього цього - навчити дітей порівнювати власні вміння з уміннями інших, зіставляти свою думку з думкою інших товаришів.

-185-

Питання. Як має будуватися особистісне спілкування, після того як дитина, виконуючи завдання, намалював птицю (голуба)?

Відповідь. Дорослий просить дитину оцінити свій малюнок, а потім пропонує йому порівняти його малюнок з роботами однолітків. Після цього дорослий, зібравши малюнки дітей, зазначає гідності кожного малюнка, виявляє недоліки та каже, як слід їх виправляти.

Завдання дорослого полягає в тому, щоб:

  • привернути увагу дитини до оцінки власних умінь;
  • навчити його порівнювати власні вміння з уміннями однолітків;
  • навчити дитину зіставляти свою думку з думками своїх ровесників.

Далі потрібно наповнити вміння особистісним змістом. З цією метою треба скористатися казкою, розповіддю, де моральна оцінка тих чи інших якостей і вчинків персонажів не викликає у дітей особливих труднощів, і провести з дітьми бесіду.

* * *

План обговорення книги.

  • Вчинки яких героїв книги подобаються більше і чому?
  • Вчинки яких героїв не подобаються і чому?
  • На кого ти хотів би бути схожим?
  • Кого з друзів тобі нагадує той чи інший персонаж книги?
  • Як твій друг вчинив би в тій чи іншій ситуації?



Відповіді дитини на подібні питання дорослий повинен оцінити і обгрунтувати правильність дій того чи іншого персонажа. Необхідно надати дитині можливість самому осмислити і оцінити людські вчинки і стосунки.

важливо:

  • щоб дитина сам намагався осмислити і оцінити людські вчинки і стосунки людей;
  • показати, що в стосунках з однолітками виникають ті ж проблеми, що і в стосунках між персонажами книги;
  • дорослому висловити свою думку про події, що відбуваються в книзі.

Від конкретних ситуацій, описаних в книгах, можна перейти до розмови на загальнолюдські теми. Дорослий завжди повинен бути активним учасником такої бесіди: висловлювати свою думку, формувати правильний погляд на предмети і явища навколишнього світу.

Бесіди можуть бути на самі різні теми:

  • про вчинки дітей;
  • про доброту, упертості, жадібності;
  • про події з життя дитини;
  • про різні професії.

У житті дошкільника виникає багато проблем, і майже всі вони так чи інакше пов`язані з його спілкуванням з однолітками і дорослими. Вмінню спілкуватися і повинні вчити дитину дорослі.

* * *

Теми особистісного спілкування бажано готувати заздалегідь. Вони повинні бути пов`язані з реальним життям дитини, щоб він зміг дізнатися в собі і в оточуючих ті риси, які будуть обговорюватися, ті людські якості, які будуть предметом дискусії: доброту, сміливість, боягузтво, жадібність і т. Д.

Під час бесіди необхідно стежити за емоційним станом дитини. Як тільки у нього зникне інтерес до спілкування, слід переключити увагу дитини на гру.

Щодня потрібно задавати дитині питання про його внутрішнього життя, про його діях, відносинах, настрої (наприклад, «Чому ти так вчинив (зробив)?»). Такими питаннями дорослий змушує дитини замислюватися про себе, формує у нього власне ставлення до життєвих ситуацій.

Розвиваючи мовне особистісне спілкування, дорослий не просто вчить дитину, не просто допомагає йому успішно вирішити його конфлікти з оточуючими, а й організовує його духовне життя, уявлення про себе і про інших, відкриває йому нові грані зовнішнього і внутрішнього світу.

-186-




Ситуація. Нерідко діти заучують не дуже зрозумілі для них вірші і пісеньки, засвоюють на словах абстрактні для них норми поведінки.

Як це позначається на психічному розвитку дитини?

Рішення. Така ситуація не сприяє розвитку самосвідомості дитини, не дозволяє формувати довільність його поведінки. Для активізації роботи свідомості потрібно осмислити все незнайомі слова. Це необхідно для того, щоб не виникало розрив між вербальною і практичною діяльністю дитини. Мова повинна стати для дитини засобом управління своєю поведінкою.

Становлення регулюючої і планувальної функцій мови не відбувається стихійно. Потрібна спеціальна робота по включенню мови в самостійну діяльність дітей, по вербалізації їх практичного досвіду.

-187-

Ситуація. Для того щоб син краще орієнтувався в комунікативних взаємодіях, мама Михайлика, про що-небудь його питаючи, формулює питання так, що в них полягає підказка для розгорнутої відповіді. Так жінка намагається полегшити процес спілкування синові.

Чи правильний тактичний прийом вибрала мама?

Рішення. У ситуації, коли мама не тільки задає питання, а й пропонує можливу відповідь, дитині залишається тільки кивнути. Малюкові немає необхідності звертатися до дорослих з проханням, тому активна мова стає йому непотрібна. Щоб цього не сталося, батьки повинні спонукати дитину саму давати розгорнуті відповіді на питання. Крім того, потрібно пам`ятати, що будь-яке емоційне спілкування завжди має підкріплюватися вербальним контактом.

* * *

У розвитку мови дитини особливе місце займає живопис, адже для того щоб відобразити, наскільки він зрозумів зміст картини, малюк повинен використовувати максимально багатий лексикон. Але в період залучення дитини до живопису як до виду мистецтва необхідно враховувати особливості розвитку його зв`язного мовлення. На цій основі при формуванні естетичного сприйняття творів живопису вибудовується образність мови, використовуються різні її типи: опис, розповідь, міркування. З урахуванням жанру картини потрібно широко використовувати і кошти виразною поетичного мовлення:

  • образні порівняння;
  • слова, що позначають моральні якості людей.

Бажано вводити в лексикон дитини специфічні образотворчі терміни: холодний і теплий тон, світлотіні, слова, пов`язані з композицією (план картини, лінія, рух).

-188-

Питання. Що ж набувають діти при спілкуванні з образотворчим мистецтвом? Що змінюється в їх світосприйнятті?

Відповідь. Перш за все вони відчувають радість пізнання навколишнього світу. Сприймаючи твори мистецтва, дитина стає допитливим, спостережливим, емоційно чуйним. Мистецтво створює радість спілкування з товаришами, формує вміння співпереживати.

-189-

Ситуація. Деякі батьки, виправдовуючись своєю зайнятістю на роботі, кажуть, що у них немає часу займатися з дитиною, а тим більше ще й навчати його спілкуванню.

Чи праві батьки?

Які головні умови організації спілкування з дитиною?

Рішення. Ні, вони не праві. Поговорити про що-небудь важливому для дитини можна і за обідом, і по дорозі в дитячий сад, і на прогулянці, і за домашньою роботою, і перед сном. Для цього не потрібно багато часу, але необхідна увага до дитини, повагу до його інтересам, розуміння його переживань.

-190-

Ситуація. Дітям 4-6 років подобається, коли з ними розмовляють на наступні теми: «Як би ти вчинив, якби побачив малюка, що плаче?», «Як би ти вчинив, якби хтось розкидав іграшки?» І т. П. Як позначаються подібні бесіди на розвиток мови дітей?

Які види спілкування будуть реалізовані в даній ситуації?

Рішення. В особистому спілкуванні дитина оцінює себе виходячи з того, як ставиться до нього дорослий. Якщо малюк коли-небудь сам брав участь в бесідах на подібні теми, то він більш активний в мові, спілкуванні. Такі розмови збагачують його досвід взаємин. При цьому дитина повинна відчувати зацікавленість дорослого в своїх справах, доброзичливість з його боку. У цій сітуацііреалізуется внеситуативное особистісно-пізнавальне спілкування.

-191-

Ситуація. Часто відзначається, що дитина в групі має дуже низький статус. І якщо йому запропонувати брати участь у будь-яких інсценуванні, то він часто свариться з іншими, ображається, плаче.

Рішення. Ігрова діяльність впливає благотворно на корекцію негативно-емоційних станів. Вона допомагає змінити несприятливе становище дитини в групі однолітків. Ефективний шлях для цього - успіхи в грі. Коли дитина бере на себе роль, то відчуває почуття, властиві не йому, а іншому. Його ж почуття, які заважали йому в житті, як би відходять на другий план. Але основна роль у виправленні становища речей належить дорослому. Він повинен постійно залучати таких дітей до спільних ігор, одночасно навчаючи їх і ігровим діям, і правилам взаємин.

-192-

Ситуація. Вихователь середньої групи, оцінюючи дії дітей, часто обмежувалася односторонньої оцінкою типу: «Добре, пра-вильно» .Через деякий час вона помітила, що діти не звертаються до неї за порадою, не ставлять запитань про те, чи добре вони щось зробили .

Які можливі причини даного явища?

Рішення. Дитина дуже чутливий до оцінок дорослого, особливо в разі неуспіху. Діти 4-5 років болісно ставляться до негативних оцінок.

Але вони також відчувають байдужість, який вчувається в стандартних оцінках зразок тих, що використовувала вихователька ( «Добре», «Правильно» і т. П.). Погано, якщо вихователь це говорить скоромовкою, що не дивлячись на дитину або лише мигцем глянувши на нього.

* * *

Для перевірки здатності дітей до усвідомлення себе можна проводити спеціальні бесіди з дошкільниками 5-6 років.

  • Щоб дитина усвідомив свої переваги і відчув ставлення до своєї життєдіяльності, дорослий може використовувати питання: «Що ти найбільше любиш?» Або «Що ти найбільше не любиш?».
  • За відповідями дитини на питання «Що б ти хотів мати в ігровій кімнаті і попросив би у чарівника?» Можна судити про його сі-туатівності або усвідомленості.
  • Для того щоб дізнатися, як дитина усвідомлює свою поведінку у часовій послідовності, в співвідношенні реального впливу з минулим і майбутнім, слід його запитати: «Що ти робив тільки що, чим займався на занятті?» Або «Що ти збираєшся робити завтра? А в неділю? ».

Тільки переважання змістовних відповідей і розгорнутих повідомлень про себе свідчитиме про достатньо високий рівень розвитку самосвідомості.

Повернутися до списку

Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Етапи розвитку мови дитини фото

Етапи розвитку мови дитини

Етапи развитя мовлення дитини Підготовчий ЕТАП (довербального розвиток спілкування) Етап охоплює 1-й рік життя дітей…

Голосові контакти з дитиною фото

Голосові контакти з дитиною

Голосові контакти з дитиною Голосове взаємодія - різновид ситуативно-особистісного спілкування, оскільки зводиться до…

Як вислухати дитину фото

Як вислухати дитину

Псіхологі знайшли і детально описали способи спілкування з дітьми. Перша група швидше служить для вирішення емоційних…

Спілкування і мова фото

Спілкування і мова

глава 9У дошкільному віці дитина починає спілкуватися з більш широким колом людей, особливо з однолітками. Для цього…

Простір спілкування фото

Простір спілкування

Простір спілкування повинно бути єдиним для всіх включених в нього.Під час розмови важливо:щоб співрозмовники бачили…

Теми рефератів фото

Теми рефератів

теми рефератівСпілкування як обмін інформацією.вербальне і невербальне спілкування.Поза, жести, позиція і дистанція в…

Рівень розвитку спілкування фото

Рівень розвитку спілкування

Додаток 1Для проведення певної педагогічної роботи з дитиною по спілкуванню необхідно визначити його рівень розвитку…

Дитина в дошкільному закладі С„РѕС‚Рѕ

Дитина в дошкільному закладі

Перший час багато дітей відчувають себе в нових умовах скуто, напружено. Вихователь повинен приділити новому дитині…

Дитячий вік фото

Дитячий вік

Період життя дитини між його народженням і досягненням однорічного віку. У дитячому віці виділяють три етапи:…

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Внеситуативно-особистісне спілкування