Внеситуативно-пізнавальне спілкування

У 3-5 років формується внеситуативно-пізнавальне спілкування (Рис. 9.1). При цьому пізнаються предмети і явища навколишнього світу, особливості спілкування людей, розвивається мова.

Спілкування в дошкільному віці вже виходить за межі наочної ситуації. Предметами спілкування дитини з дорослим можуть стати такі явища і події, які не можна побачити в конкретній ситуації взаємодії. Наприклад, може піти розмова про грозу, яка вже пройшла, про птахів, які відлетіли, і т. Д.

Завдяки освоєнню мови стає можливим внеситуативно-пізнавальне спілкування, яке виходить за межі сприймають ситуації. Воно може проходити тільки в мовній формі, у вигляді

розмови дитини з дорослим. Дорослій вже недостатньо бути уважним до дитини і грати з ним в іграшки. Йому потрібно розмовляти, розповідати про те, чого сам дошкільник ще не знає, не бачив, розширювати його уявлення про світ.

Внеситуативно-пізнавальне спілкування остаточно налагоджується до 4-5 років, коли у дитини з`являються питання, адресовані дорослому. Дітей цього віку цікавить все: чому заєць стрибає, як роблять книжки, як ростуть яблука і т. П.

Дорослий стає для дошкільнят головним джерелом нових знань про предмети, про що відбуваються навколо події. У своїх відповідях йому важливо пов`язати цікавлять дитину явища з тим, що він вже знає і розуміє. Звичайно, відповіді повинні бути правдиві, вони не повинні спотворювати дійсність. Дитині потрібно серйозне, поважне ставлення до його питань, інтересам і діям.

Потреба в повазі, у визнанні стає основною потребою, яка спонукає дитину до спілкування.

-178-

Ситуація. Сергій (5 років) показав свій малюнок виховательці, яка його оцінила негативно, зробивши ряд зауважень. В результаті у Сергія пропав всякий інтерес до малювання.

Чому негативна оцінка малюнка привела до такого результату?

Рішення. Якщо діти до 3-4 років, як правило, не реагують на зауваження дорослого, то Сергію, якому вже 5 років, небайдуже, як оцінюється його робота. У нього розвивається потреба в повазі, у визнанні, що і спонукає його до спілкування.

Діти цього віку будуть відмовлятися від тих занять, на яких отримують негативну оцінку своєї діяльності. Тому для Сергія важливою була підтримка навіть його невеликих успіхів. Краще підкреслити незначне досягнення, ніж дати негативну оцінку. Заохочення дорослого вселяє дитині впевненість у своїх силах і робить важливою і коханої ту діяльність, за яку його похвалили.

* * *

Таким чином, для пізнавального спілкування дитини з дорослим характерно:

• добре володіння ним промовою, яке дозволяє розмовляти з дорослим про речі, які перебувають поза ситуацією спілкування;
• пізнавальні мотиви спілкування, допитливість (проявляється в питаннях);
• потреба дитини в шанобливому ставленні з боку дорослого.

Мал. 9.1. Внеситуативно-пізнавальне спілкування - 3-5 років (пізнаються предмети і явища навколишнього світу): а - комунікативна функція мови- б - плануюча функція мови- в - знакова функція мови

* * *

При навчанні дитини пізнавальному спілкуванню необхідно:

• підібрати кілька пізнавальних тем для спілкування (наприклад, про те, як росте хліб);
• акцентувати увагу на розвитку здатності до спілкування, а не на повідомленні нових знань;
• питання повинні бути цікаві і прості, дитина повинна їх добре розуміти, а про теми, які в них зачіпаються, у дитини вже повинні бути якісь знання.

Пізнавальний матеріал спілкування має зближувати дитини і дорослого (рис. 9.2).

Мал. 9.2. Можливі види активізації дитини в його навчанні спілкуванню

На основі безпосереднього мовного спілкування у дитини формується фонематичний слух.

Первинний фонематичний слух розвивається до 3 років, коли дитина може розрізняти дзвінкі, глухі, тверді, м`які звуки.

Необхідно спеціальне навчання, щоб дитина могла:

• виробляти звуковий аналіз слова;
• встановлювати порядок звуків в слові.

Розвиток досвіду слухового сприйняття мови є складним процесом, який пов`язаний з розвитком всієї пізнавальної діяльності дитини, накопиченням їм життєвого досвіду, засвоєнням мови, формуванням вимови.

Треба мати на увазі, що іноді у дітей відзначається недостатній рівень розвитку слухового сприйняття. Ступінь вираженості відхилень може бути різною: від поганого слухового зосередження до важких порушень. причинами таких відхилень можуть бути:

• вікові особливості формування слухового сприймання;
• педагогічна занедбаність, дефекти спілкування, допущені при вихованні дитини;
• емоційні, інтелектуальні, мовні порушення;
• фізичні порушення органів слуху, їх функцій, зниження слуху.

-179-

Ситуація. Діти 4-5 років часто вживають вирази: «землетрус мізків», «тухлі свічки», слова типу «босутий» і т. Д.

Яка особливість дитячого мовлення проявляється в цих висловлюваннях?

Наведіть свої приклади.

Рішення. У дітей цього віку активно розвивається фонематичний слух, але диференціація звуків ще недостатня. Тому вони придумують нові мовні звороти і спотворюють відомі їм слова.

* * *

Батьки повинні звернути увагу на деякі моменти формування фонематичного слуху.

• Як дитина реагує на тихі звуки, виділяє одні звуки на тлі інших?
• Розрізняє близькі за звучанням слова, які не перепитує чи?
• Чи завжди правильно розуміє читається дорослим текст, зокрема розрізняє в ньому приводи?
• Як дитина слухає музику? Зосереджується чи на її слуханні? Чи надає музика належне емоційний, естетичний вплив?
• Чи є труднощі в сприйнятті усного мовлення на слух?
• Якщо дитина недостатньо розрізняє окремі звуки, то він в результаті так само неточно їх вимовляє, і тоді на етапі навчання грамоті (читання та письма) виникають труднощі.

-180-

Ситуація. Маму хвилює, що її син Вітя не вміє зосереджуватися, неуважний, що не вислуховує до кінця звернення дорослих, погано розуміє прочитане, змішує різні слова.

Які можуть бути причини цього?

Рішення. Все це може бути обумовлено проблемами слухового сприйняття мови. Якщо у дитини є дефекти мови, то це заважає нормальному спілкуванню і з однолітками, і з дорослими, так як його прохання, висловлювання і т. П. Ніхто не розуміє. Дитина болісно на це реагує: стає або агресивним, або замкнутим. Виникає проблема з встановленням нормальних взаємовідносин. Дитина може бути не прийнятий однолітками, наслідком чого стане перехід його до спілкування з тими дітьми, які ще гірше розмовляють, або з молодшими за віком, що компенсує його ізольованість, але не сприятиме розвитку навичок спілкування.

для розвитку слухового сприймання необхідні звучать сюжет-но-образні іграшки, дидактичні ігри зі звуковими сигналами, музичні іграшки, аудіокасети з записами художніх текстів і дитячих пісень. Однак самі по собі ці кошти проблеми не вирішать, якщо дорослі не навчать дитину слухати їх звучання.

Рішення. Посилений акцент на Мішин розвитку мови може мати негативний ефект: дитина почне лякатися при вимозі батьків повторити якесь слово. Помічаючи негативні емоції мами, Миша почне уникати комунікативної взаємодії з нею.

* * *

щоб дитина усвідомлював себе, свої дії, він повинен відволіктися від конкретно сприймаються предметів. йому необхідно внеситуативное спілкування. У той же час спілкування, відірване від практичних дій дитини, може негативно позначитися на його психічному розвитку.

Тому не можна:

• заучувати довгі, незрозумілі вірші;
• читати дітям моралі, так як вони залишаються порожніми словами;
• навчати нормам поведінки, грунтуючись на словах, а не на практиці.

У старшому дошкільному віці у дитини виникає потреба пояснити товаришеві зміст гри, пристрій іграшки та т. д. Пояснювальна мова має особливе значення:

• для розвитку спілкування з дорослим і однолітками;
• для колективних взаємин дітей;
• для розумового розвитку.

Мал. 9.3. Навчання дитини пояснювальній мови

Пояснювальна мова вимагає послідовності викладу, а також вказівки на головні зв`язки і відносини в ситуації, яку співрозмовник

Рішення. Збереження тільки емоційного спілкування аж до дошкільного віку - симптом тривожний. Це свідчить про відставання дитини у психічному розвитку. Зазвичай це відставання викликано тим, що дитина в ранньому віці недоотримав необхідного йому особисто емоційного спілкування з дорослим. Спостерігається це, як правило, у вихованців дитячих будинків, у яких була відсутня

-183-

Ситуація. Перед прогулянкою з дітьми 4 років вихователька розмовляє з ними про те, що можна буде побачити під час прогулянки, у що і як можна грати. А перед заняттям з малювання вона запитує: «Як краще намалювати квіти у вазі?», «Які для цього потрібні фарби, олівці?», «Кому можна подарувати малюнок?» І т. Д.

Рішення. У подібних випадках переважає внеситуативно-пізнавальне спілкування. Вихователь сприяє розширенню знань дітей про навколишній світ, спонукає їх активно спостерігати, осмислювати, ставити запитання, вступати в спілкування, сприяє розвитку планувальної функції мови.

Такі бесіди бажано проводити з кількома дітьми одночасно, що буде сприяти розвитку у дітей потреби уточнювати свої думки, оволодіння ними промовою і т. Д. При цьому важливі зацікавленість дорослого в справах дітей, доброзичливе ставлення до них, що відповідає особистісно-орієнтованого підходу.

-184-

Завдання. Проведіть спостереження за реакцією дітей різного віку на дії дорослих в різних ситуаціях, з`ясуйте, як малюки ці дії оцінюють.

Повернутися до списку

Увага, тільки СЬОГОДНІ!