Деякі особливості розвитку мовлення дитини з багатодітної сім`ї

Деякі особливості розвитку мовлення дитини з багатодітної сім`ї
Число дітей в сім`ї, інтервал між їх появою на світ і порядковий номер народження, починаючи з першого, найстаршого дитини, - все це впливає на психічний розвиток дитини в багатодітній родині. Зокрема, чим більше дітей в родині, чим вище порядковий номер народження малюка, чим менше інтервал між появами дітей на світло, тим, як правило, нижче інтелект дитини.
Поява в родині кожного нового дитини змінює її структуру і взаємодія між її членами. Так, знижується якість спілкування дітей з батьками: спілкування з батьками замінюється спілкуванням зі старшими братами і сестрами.
Така зміна загрожує передусім відставанням у розвитку мовлення у дітей. І це підтвердив експеримент в Ульяновську в 1993-1994 роках, проведений за допомогою Гейдельберзького тесту, що виявляє, як дитина засвоює і використовує граматичні, морфологічні, семантичні (смислові) структури мови.
До експерименту залучили сорок багатодітних (від чотирьох і більше) сімей і двадцять сімей з однією дитиною (як контрольних). Психологів насамперед цікавило мовленнєвий розвиток 7-річну дитину, у якого є старші і молодші брати і сестри.
Багатодітні сім`ї були розділені порівну на дві експериментальні групи. До першої увійшли сім`ї з мінімальної, близько двох років, різницею у віці (в інтервалі) між 7-річною дитиною і його старшими і молодшими братами і сестрами. Тобто, на момент експерименту в 20 сім`ях були діти п`яти, семи, і дев`яти років, і рівень розвитку мови визначався у кожного.
У другій експериментальній групі інтервал між народженням 7-річну дитину і його старшими і молодшими братами і сестрами був більше - чотири роки, тобто дітям було по три, сім і одинадцять років. У цих сім`ях особливості розвитку мови визначалися як і в контрольних сім`ях, тільки у семирічної дитини. Результати експерименту показали, що рівень розвитку мовлення у дітей контрольної групи відповідає нормальному віковому рівню. А ось діти з багатодітних сімей - незалежно від віку і від інтервалу в народженні між ними - відстають у розвитку тих чи інших здібностей від нормального вікового рівня.
У всіх дітей з багатодітних сімей перш за все погано розвинена здатність утворювати різні слова від одного кореня і здатність висловлювати різні ознаки предметів відповідно до правил. Здатність розуміти і передавати зміст тексту погано розвинена у дітей 7 і 9 років (незалежно від інтервалу -2 або 4 роки -Між народженнями). Крім того, 7-річна дитина першої експериментальної групи, де інтервал народження становив 2 роки, відстає від нормального вікового рівня в розвитку таких здібностей, як:



· Розуміння складних висказиваній-
· Запам`ятовування складних предложеній-
· Розуміння сенсу тексту (ця здатність погано розвинена і у дітей другої експериментальної групи, а у дітей першої групи взагалі практично не розвинена) -



· Визначення єдиного і множини відповідно до морфологічними правіламі-
· Впізнавання аналогії в значенні слів-
· Врахування рольових ознак для формування висловлювання в різних ситуаціях.
Таким чином, діти їх багатодітних сімей - незалежно від віку і інтервалу між народженнями - відчувають більші чи менші труднощі в засвоєнні мови. Отже, на рівень розвитку мови впливає не тільки число дітей у родині, а й інтервал народження між ними. А це означає, що батькам великого числа дітей в сім`ї слід приділяти особливу увагу розвитку їх мови, особливо якщо інтервал між народженнями дітей близький до мінімального.
Даний приклад ще раз доводить, що для розвитку мовлення необхідно в першу чергу індивідуальне спілкування дорослого з дитиною.
Чому ж діти часто "перекручують" слова, не можуть грамотно побудувати пропозиції, висловити свою думку?
Причин безліч: родові травми, різні захворювання, несприятливі умови виховання. Доведено, що недорозвинення мови найчастіше спостерігається у дітей, які виховуються поза родиною: в дитячих будинках, будинках дитини, дитячих дошкільних установах з цілодобовим перебуванням. У той період, коли дитині потрібне спілкування з близькими людьми, він виявляється позбавлений такої можливості.
Але ось що помічають вчителя початкових класів в останні роки: у перший клас приходить все більше дітей з обмеженим словниковим запасом, невиразною і невиразною промовою. І це діти з сім`ї, нерідко, зовні абсолютно благополучною. В чому справа? Виявляється в тому, що будинки опікування дитиною розуміють своєрідними: нагодувати-напоїти, взути-одягнути. Біологічні потреби спадкоємця - ось головне завдання тата і мами. А ось як бути з іншого потребою дитини - потребою в спілкуванні? І справа тут не тільки в батьківській зайнятості і поглощенности власними проблемами. Часто дорослі не замислюються над тим, що мало оточити дитину яскравими іграшками. Потрібно докласти зусиль для того, щоб дитина навчилася ними грати. Це особливо важливо для тих малюків, у яких немає товаришів для ігор. Таким товаришем для них повинен стати дорослий. В процесі спільних ігор виникають діалоги, під час яких можна навчити сина або доньку зрозуміло формулювати свої прохання і бажання, вислуховувати свого партнера по грі, домовлятися про спільні дії. Це допоможе не тільки розвинути мову дитини, але і навчити спілкуватися з однолітками. Адже дуже часто сварки серед дошкільнят трапляються тому, що вони не розуміють один одного, а потім "невербальне спілкування" стає рисою характеру і закріплює в поведінці дитини звичку завойовувати руками те, що він не може отримати в результаті розмови.