Особливості сприйняття змісту промови при її поєднанні з відеорядом

сприйняття "Становить з відчуттям сенсорно-перцептивний рівень психічного відображення, так звані образи, які виникають при безпосередньому впливі предметів і явищ на органи чуття". Л.М.Веккер відзначав, що "слухові, зорові образи слів є окремий випадок образів і, відповідно, окремий випадок психічних процесів", але вже не предметного, а мовного сприйняття. Завдяки нерозривному зв`язку сприйняття з мовною діяльністю створюється полімодальний образ, відображаючи як предмети і явища навколишнього світу, так і їх характеристики.

На думку Б.В.Беляева, сприйняття мови є вельми складний психічний процес, в структурі якого слід розрізняти інтуїтивно-безпосереднє сприйняття мовного оформлення, і свідомо-дискурсивне розуміння смислового змісту. Тому сприйняття змісту промови не може бути інтуїтивним.

При сприйнятті мови провідну роль відіграє активність свідомості, яке перетворює словесний матеріал в візуальні образи. Ступінь їх стійкості безпосередньо залежить від рівня осмислення мовного матеріалу. У свою чергу, візуальні образи сприймаються на основі їх словесного значення, що також вимагає тимчасових і емоційно розумових затрат. Для сприйняття відеоряду характерний пасивний характер, оскільки візуальний образ створюється не в свідомості глядача, а формується на фазі створення передачі і в силу швидкості пред`явлення зображення в готовому вигляді впроваджується в свідомість телеглядача.

Найважливішим властивістю сприйняття є його цілісність. Смислова цілісність сприйняття зорового і словесного рядів в телепередачі можлива при рівнозначно усвідомленні і осмисленні матеріалу, закладеного в обох. В результаті сприйняття телепередачі повинні сформуватися синтетичні цілісні уявлення.

При перегляді телепередач зоровий і словесний ряди є постійно взаємодіють, однак провідна роль переважно належить відеоряду, в силу його образотворчої насиченості і конкретної змістовної навантаження. В результаті при оцінці двох сприйнятих повідомлень виявляється, що обидва залишилися в пам`яті в неточному вигляді. Можна констатувати в даному контексті недостатньо повне і адекватне усвідомлення і засвоєння інформації, отриманої одночасно з двох різних джерел.

Судити про адекватність засвоєння матеріалу можна, якщо людина здатна на основі сприйманої мови створити образ, тотожний початкового, точно визначити його співвідношення в просторі, характер взаємин, зв`язно уявити сюжет.

Проведені дослідження показали наступні результати. При сприйнятті змісту промови, сполученої з відеорядом, виникало неповне, а іноді і спотворене, засвоєння матеріалу, закладеного в словесному ряду. Це виражалося в порушенні композиції, спонтанному, плутано перескакуванні з одного епізоду в інший. Порядок викладу визначався, в першу чергу, емоційної, а не логічної значимістю для глядача того чи іншого епізоду.

У випробовуваних спостерігалися також відмінності в стратегії відтворення, а значить і цілісного сприйняття змісту промови. 74% учасників експерименту добудовували інформацію за допомогою уявлень, заснованих на емоційному сприйнятті вихідного матеріалу. В результаті спотворювалися не тільки послідовність і логіка викладу сюжету, але навіть самі події. Незмінною залишалася лише емоційна складова, яка виникла під час перегляду передачі. Решта випробовувані більш послідовно і логічно викладали відеосюжет як відразу ж після перегляду, так і через два тижні після нього. Однак тут також фіксувалися дуже суттєві викривлення змісту, акцент на другорядних деталях і ігнорування значущих для розуміння характеристик.

Уявлення, що виникли після перегляду телепередачі, відрізнялися неміцністю, мінливістю, про що свідчить той факт, що більшу частину з них не зберегли до 83% піддослідних. Уявлення ж випробовуваних, що виникли після сприйняття аналогічного словесного ряду, відрізнялися більшою точністю, чіткістю, міцністю не менше ніж у 84% піддослідних.

Були вивчені також приватні параметри уявлень: кількість пропозицій, складених після перегляду і прослуховування, лексична форма, статичність або динамічність образів- їх модальність, емоційне забарвлення образів.

Аналіз результатів дослідження дозволив зробити наступні висновки. Сприйняття зв`язного мовлення при її поєднанні з відеорядом відбувається з порушенням цілісності осмислення сюжету, втратою його логіки, повноти осмислення змісту, неточністю і швидкістю втрати в пам`яті, оскільки образотворча насиченість і змістовне навантаження відеоряду перешкоджає повному і адекватному сприйняттю змісту промови.

Черчесов Т.Є.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!