Динаміка мовного взаємодії на ранньому етапі розвитку груп-аналітичної групи

Аналіз літературних даних показав, що кількісна оцінка мовної активності (РА) до теперішнього часу не знайшла широкого застосування в дослідженні процесів, що характеризують специфіку «розмовних» груп. Проте, вивчення явищ, що відбуваються в провідному для ситуації аналітичної групи комунікативному каналі, представляється досить перспективним підходом для вирішення цього типу завдань.

Наведені в даній роботі дані є частиною проведеного комплексного дослідження структури, динаміки і змісту процесів, що відбуваються в группаналітіческіх (S.H. Foulkes, 1984, 1995) групах. Предметом вивчення були перші 17 сесій роботи напіввідкритій терапевтичної группаналітіческой групи, що складалася з 5 (9 учасників (чоловіків і жінок). Що використовувалися кількісні показники можна розділити на 3 основних групи: (а) показники емоційного стану, (б) показники взаємовідносин, (в) показники РА. Спрощена форма реєстрації РА здійснювалася безпосередньо під час сесії шляхом запису послідовності імен учасників, які виробляють «висловлювання». під «висловлюванням» розуміється неперервні послідовність ність слів одного учасника. Зв`язковий, що не переривалася суттєвої паузою ряд висловлювань в рамках однієї теми розглядався як «тема». Кожна «тема» починалася з висловлювання одного з учасників групи ( «ініціює» мовна активність (ІРА), після якого зазвичай слідував ряд « пов`язаних »висловлювань (СРА) інших учасників. Відразу після закінчення кожної сесії всі учасники групи, згідно з розробленою методикою, оцінювали своє власне емоційний стан, стан всіх інших учасників групи і взаємовідношення межд ними і собою. Для кількісного опису структури і динаміки групових процесів використовувалися як среднегрупповие, так і індивідуальні значення розраховуються показників. Для аналізу змісту цих процесів залучалися опису проведених сесій, які робилися диригентом групи в стандартизованої формі, а також дані супервізій.

Виявлена в результаті факторного аналізу двокомпонентна структура показників РА «групи-як-цілого» дозволяє говорити про незалежне характері змін ІРА і СРА на ранньому етапі становлення групи. Структура взаємозв`язків між отриманими інтегральними показниками ІРА і СРА з одного боку і показниками емоційного стану і взаємин у групі, з іншого боку, вказує на істотну відмінність активної участі виділених видів РА. Переважна за своїм обсягом СРА була пов`язана з рівнем емоційної напруги учасників, які не включені в стійку структуру групових відносин (аутсайдерів). Істотно більше інформативною виявилася група показників ІРА. Зростання значень цієї групи показників супроводжувався зростанням позитивності в характері взаємин і збільшенням точності в оцінці емоційного стану інших учасників.

Дослідження РА диригента показало, що основний вплив на групову ситуацію надає його ІРА, позитивно корелює зі значеннями показників емоційного стану «групи-як-цілого» і показників оцінки взаємини учасників з диригентом. Цікаво, що характер кореляційних зв`язків свідчить про те, що сам диригент пов`язує свій вплив на групу зі своєю СРА.

Таким чином, наведені результати дозволяють говорити про перспективність використання запропонованого методу реєстрації вербальної поведінки групи з метою кількісного опису і оцінки структури і динаміки процесів, що відбуваються як на рівні «групи-як-цілого», так і на рівні окремого учасника групи. Важливим представляється факт відповідності висновків, зроблених на основі аналізу кількісних показників РА з виробленими незалежно від даного дослідження висновками самого диригента і супервізорів цієї групи щодо структури, динаміки і змісту роботи як всієї групи в цілому, так і окремих її учасників, включаючи самого диригента.

Цвєткова М.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!