Гіпотеза в умовах нав`язування

Людина постійно будує гіпотези на основі інформації, що надходить ззовні і вже наявної. Зовнішній канал інформації здатний по-різному впливати на процес формування гіпотез. Якщо у людини існує готова гіпотеза, надходження нової інформації впливає на неї в найменшій мірі. Якщо ж готової гіпотези не було, вона сприймається як орієнтир при побудові нової. Якщо людина ніколи раніше не стикався з подібними явищами, він не чекає його повторення, а генерує припущення про його природі (К.Поппер) Чим більше вплив надійшла ззовні інформації, тим вище ступінь навязанность гіпотези. Ступінь навязанность залежить не тільки від наявності або відсутності гіпотези. Вона залежить і від складності завдання: чим складніше завдання, тим вище навязанность гіпотези. Стійкість нав`язаної гіпотези відповідає ефекту генерації: людина краще запам`ятовує те, що придумав сам (Дж.Якобі). Але в умовах повної невизначеності, коли немає ніяких підстав для прийняття рішення, нав`язані гіпотези можуть зрівнятися з власними по ефективності відтворення. Особливо корисним виявляється нав`язування у творчій діяльності. Оригінальність творчого продукту підвищується, коли вимоги до цього результату задаються ззовні (А.Фінке).

Експериментальне дослідження нав`язування гіпотез проводилося в умовах високої невизначеності. В якості стимульного матеріалу використовувалися питання, на які ніхто не знає відповіді. Наприклад: "Скільки відсотків птахів літають зі швидкістю більше 5 кілометрів на годину?" або "Скільки відсотків комерційних супутників виведено на орбіту Землі?" У контрольній групі випробовувані відповідали на 30 подібних питань і вказували свою думку в процентах. В експериментальній групі перед відповіддю на кожне питання зачитувалася випадкова цифра, яка визначалася на основі випадкового вибору. Через кілька хвилин після заповнення всіх випробовуваних просили відтворити виставлені числа по пам`яті.

Результати показують, що операційним визначенням навязанность є діапазон групових відмінностей. Чим більше варіантів відповідей, тим менше ступінь навязанность гіпотези. Власні і нав`язані гіпотези розрізняються по ефективності відтворення. Випробовувані допускають менше помилок при відтворенні чисел, які генерували у вільному режимі. В умовах нав`язування ефективність відтворення падає. В умовах нав`язування для випробовуваних є характерною недооцінка. Поза умовами нав`язування вони схильні злегка переоцінювати первинні результати.

Всі отримані дані свідчать про те, що умови формування гіпотези визначають її подальше існування. Якщо гіпотеза виникала під впливом нав`язування, вона менш вариабельна, гірше відтворюється, більше контролюється. Згодом вона повинна перетворитися в власну. В ході перетворення нав`язана гіпотеза проходить через ряд змін з метою її узгодження з досвідом випробовуваних. Коригування гіпотези зменшує її стійкість в експериментальних умовах, але сприяє підвищенню її стійкості в подальшому, коли вона стане власною.

Олехнович М.О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!