Соціально-психологічний тренінг. Цикл колба

Поняття соціально-психологічного тренінгу

Соціально-психологічний тренінг - це галузь психологічної практики, спрямованої на розвиток компетентності в спілкуванні методами активного соціально-психологічного навчання. При цьому компетентність в спілкуванні розуміється як сукупність стійких індивідуально-психологічних характеристик, знань і умінь, що забезпечує ефективну взаємодію людини з іншими людьми в системі міжособистісних відносин.

Розвиток компетентності людини в спілкуванні здійснюється, перш за все, за рахунок:

1. набуття психологічних знань;
2. розвитку конкретних умінь, що забезпечують ефективне спілкування і взаємодія з людьми;
3. усвідомлення і розширення поля стратегій, використовуваних у взаємодії з людьми;
4. поглиблення розуміння себе та оточуючих;
5. усвідомлення і трансформації мотивів і установок по відношенню до себе, іншим людям, ситуацій спілкування і взаємодії. Соціально-психологічний тренінг проходить, як правило, у формі групових занять, хоча бувають і варіанти індивідуального тренінгу.

Таким чином, соціально-психологічний тренінг - це різновид тренінгу, орієнтованого на розвиток компетентності в спілкуванні. Цим він істотно відрізняється від інших тренінгів, які спрямовані на розвиток умінь і особистісних якостей, які не мають безпосереднього відношення до ефективності людини в спілкуванні (наприклад, тренінгів саморегуляції або управління часом).

Адресатами і споживачами соціально-психологічного тренінгу є найчастіше дві категорії осіб. По-перше, це люди, чия професія пов`язана з постійним спілкуванням: вміння ефективно спілкуватися необхідно їм для того, щоб бути успішними професіоналами. Даній категорії споживачів адресовані, наприклад, комунікативні бізнес-тренінги, професійні тренінги спілкування для психологів, педагогів і соціальних працівників, По-друге, це люди, які відчувають труднощі в тих чи інших ситуаціях спілкування або при взаємодії з певним колом партнерів. Для них призначені, наприклад, тренінги дитячо-батьківської взаємодії, тренінги подружніх комунікацій, тренінги впевненої поведінки.

Важливо відзначити, що група соціально-психологічного тренінгу істотно відрізняється від психотерапевтичної групи. В першу чергу це відмінність пов`язана з тим, що тренінг передбачає тренування, навчання ефективним моделям поведінки, розвиток компетенцій, що мають безпосереднє відношення до успішності в спілкуванні і взаємодії з іншими людьми. На відміну від тренінгу, терапевтична група передбачає в більшості випадків роботу з глибинними психологічними установками і потребами учасників, при цьому вони не обов`язково мають пряме відношення до спілкування і взаємодії з іншими людьми. Таким чином, об`єкт впливу, якщо можна так висловитися, істотно розрізняється в тренінгових та психотерапевтичних групах. Ця відмінність не стосується, проте, єдиного типу психотерапевтичних груп, а саме груп бихевиорального типу, побудованих на основі принципів психології поведінки. Більш того: багато методичні принципи ведення тренінгових груп запозичені з біхевіоральних.

Є і ще одна точка перетину груп соціально-психологічного тренінгу та психотерапевтичних. І психотерапевтична група, і окремі групи соціально-психологічного тренінгу досліджують психологічні установки учасників, які найбільше причетні до спілкування. Це так звані тренінги четвертого типу.

Групи соціально-психологічного тренінгу в порівнянні з психотерапевтичними, як правило, носять більш короткостроковий характер. Тренінг може тривати один-три дні або навіть кілька годин, хоча бувають і регулярні заняття в рамках тривалого тренінгового курсу. Психотерапевтична група, орієнтована на більш глибоке психологічне вплив, працює регулярно протягом досить тривалого часу.

Соціально-психологічний тренінг як засіб розвитку компетентності в спілкуванні іноді трактується як галузь психологічної практики, спрямована в першу чергу на навчання. Ця точка зору вірна лише частково. Дійсно, тренінг оперує методами активного соціально-психологічного навчання. Однак розвиток компетентності в спілкуванні можливо не тільки за рахунок навчання новим моделям поведінки, але і за рахунок розвитку, усвідомлення, перегляду і подолання особистісних установок, що перешкоджають ефективній взаємодії зі світом і людьми. Соціально-психологічний тренінг має справу не тільки з навчанням конкретним поведінковим паттернам, він сприяє також зміни особистісних установок учасників, що мають відношення до спілкування.

Однак, якщо вже мова зайшла про навчання, не можна не порівняти тренінг з традиційними формами навчання, зокрема лекційно-семінарської.

Очевидно, що тренінг передбачає набагато більшу ступінь активності учнів, їх залучення в процес. Тренінг дозволяє учасникам безпосередньо стикнутися з досліджуваної реальністю на своєму особистому досвіді, бути включеними в комунікативні ситуації, з високим ступенем точності відповідають тим, з якими йому доводиться стикатися в особистому або професійному житті. Тренінг оперує більш-менш вірною моделлю реальності, дозволяючи учасникам занурюватися в цю реальність, досліджувати її і вирішувати в ній певні завдання. Всього цього немає в традиційній лекційно-семінарської форми навчання. Крім того, комунікативні потоки у тренінгу організовані інакше, вони ретиальна (мережеві): потенційно кожен член групи може вести діалог з кожним членом групи. Звичайно, взаємодія і спілкування в групі в тій чи іншій мірі завжди керується тренером, проте побудова комунікації принципово відрізняється від того, до чого звикають учасники на лекціях і семінарах, де комунікативні потоки переважно аксіальні.

З усіма рисами тренінгової форми навчання, перерахованими вище, пов`язана ще одна, винятково важлива. Тренінгове навчання в порівнянні з лекційно-семінарських відчуває на собі набагато більш серйозний вплив з боку групових динамічних процесів.

Чи доводилося вам, читачу, коли-небудь бачити, як в`ялиться просолена риба? Вона нанизується на мотузку і розвішується де-небудь в тіні. Коли вона підсихає, стає добре помітно, що всі без винятку кісточки, все тканини кріпляться в кінцевому рахунку до хребта. Хребет - один, це як ніби основна вісь, до якої прикріплюються кістки і м`які тканини. Щось схоже відбувається і в тренінгу. Зміст всіх форм активності групи в рамках тренінгового модуля має чітко відповідати його мети. Саме так і формулюється правило риб`ячого скелета.

Тренер, приступаючи до створення тренінгового модуля, формулює і записує для себе його мета. Після цього він декомпозіруется мета, розбиваючи її на підцілі, і для досягнення кожної з подцелей планує форми активності групи протягом проходження модуля, кожен раз ставлячи собі питання: «Як саме дана форма активності буде працювати па досягнення мети модуля? Для чого я її використовую? »Мета, поставлена перед групою, наприклад, у рольовій грі, повинна чітко відповідати меті модуля в цілому. Завдання, запропонована групі в рамках тренінгового кейса, повинна відповідати меті, поставленої в рамках модуля. Те ж саме стосується будь-який(!!!) Форми роботи з групою, яку планує тренер.

Наведу приклад. Тренінг продажів для співробітників салону електроніки, відділ побутової електроніки. Тема тренінгового модуля - робота з запереченнями. Мета модуля - навчити співробітників салону ефективно реагувати на заперечення клієнтів. Етап актуалізації досвіду. Як засіб актуалізації досвіду групи тренер пропонує їй трохи подумати і відповісти на просте запитання: які саме покупці найчастіше висувають заперечення при купівлі побутової техніки? (Ця форма роботи називається фасилитацией, коротко її процедура описана в четвертому розділі цієї книги.) Група сумлінно замислюється, потім починає відповідати. «Люди похилого віку, бабусі», «нахабні самовпевнені люди, які вважають, що вони все знають краще, ніж продавець», «покупці, які самі не знають, чого вони хочуть» і т. Д. Яка цінність цієї фасилітації? Нульова - тому що вона по темі не відповідає меті тренінгового модуля, не працює на її досягнення. Для того щоб навчитися долати заперечення покупця, не треба знати типажів, які найбільш часто заперечують, тому що потенційно заперечення можуть бути при здійсненні будь-якої покупки і будь-яким покупцем. Логічніше було б запитати, що саме викликає у покупців дискомфорт, чому саме вони заперечують - їх не влаштовує ціна, оформлення або дизайн, викликає сумнів матеріал, з якого виконано виріб, або виробник. Це відповідало б темі і цілі тренінгового модуля набагато більше. У наведеному прикладі тренер при побудові тренінгового модуля порушив правило риб`ячого скелета, в результаті близько 15 хвилин часу і зусиль групи пішли «в пісок».