Психологічні тренінги для педагогів - особливості

Важливу роль в роботі з педагогами грає тренінг. Саме він безпосередньо сприяє збереженню їх психічного здоров`я, надає можливість здійснювати свою професійну діяльність, тобто спрямований як на самих педагогів, так і на сферу їх взаємодії з учнями.

Тренінги, спрямовані на педагогів і проводяться відповідно до виділених нами раніше основними компонентами психологічного здоров`я, повинні сприяти підвищенню у викладачів рівня прийняття себе та інших, розвитку рефлексії, в тому числі емоційної, прагненню до саморозвитку.

Для підвищення самопринятия і прийняття інших в тренінги обов`язково включаються завдання з прямими «погладжуваннями» - вербальним формулюванням достоїнств людини, його цінності для оточуючих, щоб кожен мав можливість дати «погладжування» іншим і обов`язково отримав їх сам.

Такі завдання стоїть виконувати в ігровій формі, щоб знизити опір учасників. Іноді корисно попередньо «розігріти» присутніх, змусити їх порухатися і потім група не саджати. Наприклад, досить сильним для підвищення самопринятия і прийняття інших є вправа «Зайчик-хваста»: кожному з учасників пропонується піднятися на узвишшя - стілець або стіл (пеньок) - і з ролі зайчика голосно вимовити 5 тверджень про самого себе ( «Я - розумний» , «Я - гарний» і т.п.). Група при цьому варто навколо. Якщо перед вправою не проводився «розігрів», не кожен учасник погодиться його виконати.

«Поглаживания» можуть бути не прямими, а опосередкованими, через продукт творчої діяльності учасників. Наприклад, кожному з них пропонується зробити з фольги кораблик, а потім розповісти іншим, куди він пливе, як справляється зі штормами, якою мудрістю володіє його капітан і т.п.

Складніше виконуються завдання, в яких людина сама повинна назвати свої достоїнства. Часто для цього потрібні допоміжні засоби. Можна, наприклад, скласти колаж на тему «Я і мої друзі». Спираючись на нього, ведучий ставить навідні запитання: «Які якості цінують в вас друзі?», «Які ваші вчинки їх приваблюють?», «Як ви допомагаєте їм?» І т.п. - таким чином допомагаючи людині сформулювати свої переваги.

Для розвитку рефлексії також потрібно пропонувати спеціальні завдання, тому що на прямі запитання на кшталт «Що ви зараз відчуваєте?» Зазвичай відповідають тільки постійні учасники тренінгів. Педагоги охоче приймають різного роду арт-терапевтичні техніки. Наприклад, можна запропонувати їм зобразити «Чудо» або «Чарівний шлях». Коли вони будуть пред`являти малюнки групі, ведучий, задаючи навідні запитання, наприклад: «Це у мене асоціюється з радістю, а у вас?», - може сприяти поглибленню емоційної рефлексії.

Найскладніше сприяти формуванню у педагогів прагнення до саморозвитку, оскільки цінність його в нашому суспільстві надзвичайно низька. Крім того, невисокий рівень оптимізму, віри в успіх змушує багатьох думати не про самовдосконалення, а про способи самозахисту в страшному навколишній світ. Тому тут необхідно використовувати методи, які, з одного боку, показували б корисність саморозвитку, з іншого - давали віру в можливість самореалізації. На нашу думку, для цього доречно використовувати так звані терапевтичні казки-метафори. Зазвичай виділяють наступні компоненти такої казки:

1. метафоричний конфлікт або виникнення ситуації, коли герою стає погано через наявну у нього проблеми (несхожості на інших, наявності страхів і т.п.);
2. метафоричний криза - критична для героя ситуація, що несе символіку смерті;
3. пошук і набуття ресурсів всередині себе - відкриття героєм в собі нових можливостей, необхідних для розв`язання кризи;
4. торжество і свято - виникнення ситуації успіху, визнання з боку оточуючих.

Як видно з наведеної структури, терапевтична метафора дає людині можливість доступу до тих ресурсів, без яких неможливо саморозвиток.

Крім цього, метафора «безпечна» для педагогів, так як зовні вона схожа на казку, добре знайому форму. Варто відзначити також непрямий характер її впливу, що дозволяє уникнути додаткового опору педагогів.

Зрозуміло, що терапевтичні метафори слід використовувати досить обережно, пропонуючи їх або в якості відпочинку, або для роздумів про якісь особливості дітей. Звідки брати метафори? Можна користуватися вже готовими, складеними різними авторами для дітей або дорослих. Багато психологів успішно пишуть їх самі.

Крім змістовного наповнення тренінгів, спрямованих на збереження психологічного здоров`я педагогів, необхідно звернути особливу увагу на їх презентацію вчителям, зроблену на доступній мові. Тренінгам можна давати назви, але так, щоб вони були зрозумілі педагогам і не викликали опору, наприклад: «Тренінг з профілактики емоційного вигорання» або «Тренінг командоутворення». Хоча в останньому випадку бажано пояснити, навіщо потрібен такий тренінг. Наприклад, якщо вчителі починають працювати з п`ятими класами, де буде потрібно адаптувати дітей до умов навчання в старшій школі, то важливо, щоб вони зрозуміли необхідність узгодженої роботи всього педагогічного колективу.

Тренінги з учнями зовні сприймаються педагогами спокійніше, однак внутрішній опір у багатьох залишається. Тому і в ці заняття варто включати різного роду «погладжування».

Тренінг - дуже ефективна форма роботи з педагогами, але при його проведенні психолог стикається з істотним протиріччям: необхідністю добровільної участі в ньому і неможливістю реалізувати це на практиці. Педагоги можуть відмовитися брати участь у тренінгу з різних причин. Найбільш ймовірні: страх розкритися перед людьми, з якими доведеться довго працювати, небажання здатися слабким, мають емоційні проблеми, нерозуміння ефективності тренінгу, а також наявність інших важливих професійних і сімейних справ, на які теж потрібно виділити час. Дане протиріччя потрібно вирішувати в залежності від запиту адміністрації школи: якщо вона не наполягає на обов`язковій участі в тренінгу всіх педагогів, відвідування можна робити добровільним, в іншому випадку запрошувати всіх вчителів, дозволяючи активно чинять опір пропускати заняття або бути присутнім в якості пасивних слухачів, що виконують лише ті завдання, які захочуть.

Питання про склад тренінгової групи в першому випадку вирішується просто: навряд чи число добровольців перевищить допустиму кількість учасників. У другому випадку склад групи визначається спільно з адміністрацією школи.