Діагностика і розвиток адаптивних здібностей курсантів ввнз

Постійно зростаючі вимоги до рівня професійної підготовленості, ефективності і надійності бойової діяльності офіцерів, сучасне соціально-економічне становище в суспільстві, проблеми з комплектуванням ввузов викликають необхідність проведення досліджень з оцінки розвитку професійно важливих якостей (ПВК) у курсантів та формування їх в процесі навчання.

Можливість засвоєння навчального матеріалу курсантами, а також ефективність їх професійної діяльності у військах визначається не тільки рівнем загальноосвітньої та спеціальної підготовки, а й наявністю у них необхідних ПВК. Формування і розвиток у курсантів необхідних ПВК досягається проведенням комплексу заходів по психологічному та психофізіологічного супроводу курсантів в освітньому процесі.

У перші роки навчання у ВВНЗ курсантам прищеплюються первинні навички військової служби (ВСЛ), починають формуватися ПВК, необхідні для ефективного виконання обов`язків за обраною спеціальністю. У цей період спостерігається процес адаптації курсантів до умов ВСЛ. Змінюються умови життя молодої людини, характер діяльності, статус в новому колективі.

Зміна в способі життя неминуче пов`язане з ломкою вироблених раніше динамічних стереотипів і утворенням нових. Подібна перебудова зазвичай пов`язана з великими морально-психологічними навантаженнями, значним нервово-психічним напруженням, що пояснюється певною перебудовою психічних процесів, пристосуванням психіки людини до різкої зміни умов.

Процес адаптації до ВСЛ йде приблизно 8-12 місяців, і супроводжується зазвичай підвищеною тривожністю, емоційною збудливістю, в їх поведінці часто спостерігається нервозність, надмірна метушня, іноді скутість і пригніченість, він також характеризується різкими перепадами настрою, іноді порушенням сну, дисфорией. Це не тільки заважає освоєнню курсантом навчальної програми і нормальному виконанню ним обов`язків військовослужбовця, а й процесу формування у нього необхідних ПВК.

Аналіз виховної роботи з курсантами показує, що питання адаптації в даний час не приділяється належна увага, хоча зрозуміло, що чим швидше і легше молода людина адаптується до умов ВСЛ, тим якісніше він освоїть спеціальні предмети і сформує ПВК, необхідні фахівцеві його профілю.

Наша пропозиція полягає в тому, щоб на початковому етапі адаптації, приблизно через 2-3 місяці після надходження молодих людей в ВВНЗ, створювати групи утрудненою адаптації (Гза) і проводити з ними психокоректувальну роботу методом групового тренінгу. У Гза пропонуємо вводити осіб, виявлених шляхом перетину результатів експертного опитування командного складу курсу, аналізу поточної документації (журналів успішності і особистих карток обліку заохочень і дисциплінарних стягнень), соціометрії, результатів тестування багаторівневим особистісним опитувальником "Адап-ність", і опитувальником на визначення ознак дезадаптації Батьківщиною О.Н. Після складання Гза (приблизно 10-15 чоловік) пропонуємо дослідити їх особистісні особливості методиками Кеттелла, Роттера, Смекала-Кучера і Розенцвейга. Потім необхідно скласти програму тренінгу для даної групи, і провести психокоректувальну роботу. Ми вважаємо, що тренінг повинен включати в себе два блоки: блок корекції і блок розвитку, які формуються безпосередньо для даної Гза.

Вважаємо, що після закінчення групи у курсантів, які входили в цю Гза, різко покращиться успішність, зменшиться кількість дисциплінарних проступків, покращаться адаптивні здібності, ефективніше піде робота по формуванню необхідних ПВК.

Левченко А.С.