Модель психолого-психофізіологічного моніторингу в дитячому садку

З точки зору методології моніторинг слід розглядати як універсальний тип миследіяльності, байдужий до предметного змісту і наукової спеціальності. Моніторинг передбачає вироблення особливих поточних знань про стан середовища, в якій здійснюються інновації, з метою оптимізації або регуляції діяльності в даному середовищі. Але інновація - це теж процес, який вносить зміни в будь-яку систему. Педагогічні інновації ставлять наступну мету: оптимізація окремих елементів, або підсистем, людини як великої і складної системи. Дослідники-системології попереджають про те, що необхідно дотримуватися особливої обережності при наданні "оптимізують" впливів на такі виключно складні системи, як мозок людини, тому що поведінку таких систем непередбачувано. Таким чином, психолого-психофізіологічний моніторинг як система організації збору, зберігання, обробки і поширення інформації про особу дитини покликаний забезпечити безперервне спостереження за станом і прогнозуванням її розвитку.

Для розкриття можливо більшої кількості внутрішніх зв`язків і взаємовпливів необхідне цілеспрямоване створення системи моніторингу в моделі особистісно-орієнтованої освіти. Літературних даних про використання моніторингових досліджень в дошкільних установах нами зустрінуто не було.

В ході роботи по створенню технології моніторингу визначилися наступні пріоритетні напрямки:

Проведення оздоровчого моніторингу.

Проведення освітнього моніторингу, частиною якого є психолого-психофізіологічний моніторинг.

Структура моніторингу на всіх етапах його реалізації постійна. Також постійними є і операції моніторингу, які одночасно є і етапами його проведення.

Теоретично і методологічно близькими ідеї моніторингу, перш за все в плані відстеження стану різних процесів, що характеризують психічний розвиток дитини, і аналізу його перспектив, є ідеї Л. С. Виготського про діагностику розвитку і про зону найближчого розвитку.

Реалізація мети психолого-психофізіологічного моніторингу - дослідження та прогнозування індивідуального розвитку дитини - неможлива без вирішення ще однієї практичного завдання, що полягає у виборі методів і технологій для отримання максимально об`єктивної і повної інформації.

Викладачами кафедри психології і психофізіології СФ ПГУ під керівництвом проф. А.В.Пяткова була розроблена схема дослідження, апробована на базі МДОУ №82 г.Северодвінск:

Психофізіологічний моніторинг: нейропсихологическая діагностика - батарея методик, розроблених А.Р.Лурия, в модифікації І.Ф.Марковской (лонгітюдние дослідження) (дошкільнята) - методика вивчення профілю латеральної організації мозку - ПЛО (дошкільнята, батьки) - визначення рівня зрілості нервових процесів - теппінг-тест (дошкільнята, лонгітюдние дослідження).

Психологічний моніторинг: дослідження динаміки емоційного стану дитини - метод колірних виборів М.Люшера в модифікації для різних вікових груп (дошкільнята) - рисунковий тест "Намалюй людини" Ф.Гудінаф в модифікації С.С.Степанова (дошкільнята) - вивчення особистісних особливостей батьків і вихователів (16-факторний опитувальник Р. Кеттелла, методика визначення стилю мислення (А.А.Алексеев, Л.А.Громова) - вивчення особливостей дитячо-батьківських відносин (методика ОРО (В.В.Столина, А.Я.Варга) ), методика ЦСО (дошкільнята, батьки) .

Виключне значення при виборі даних методів має їх багатоаспектний характер, відносно низька трудомісткість, висока інформативність. Особливе значення має наявність бальних шкал, що дозволяють зробити статистичну обробку даних.

Таким чином, психолого-психофізіологічний моніторинг дозволяє визначити індивідуальні особливості розвитку дітей, виділити біологічні та соціальні фактори, що визначають специфіку розвитку, при необхідності спланувати корекційну роботу. Дані психолого-психофізіологічного моніторингу доповнюються відомостями оздоровчого, соціологічного, педагогічного моніторингу. Основні показники фіксуються в спеціальній монітор-карті. Це дає можливість динамічного вивчення і побудови індивідуального профілю розвитку дитини.

Комплексне моніторингове дослідження дозволяє виявити слабкі місця і найбільш ефективні елементи освітнього процесу, що сприяє оптимізації роботи в рамках конкретних освітніх технологій.

Станякіна М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!