Успішність адаптації курсантів ввнз і тип колірного поведінки

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей військово-професійної адаптації курсантів-чоловіків одного з військових ВНЗ С.-Петербурга. Було обстежено 125 осіб, середній вік групи на момент початку експерименту 18,1 рік. Був використаний повний клінічний тест М. Люшера (M. Luscher, 1989), тестування проводилося в першому семестрі, відразу після зарахування. Результати тестування дозволили діагностувати 6 нерівних груп курсантів за типами колірного поведінки (ТЦП). Найбільшими виявилися групи "відсутність типу колірного поведінки" - 56,6,2% і "жовтий тип колірного поведінки" - 22,3%. Успішність адаптації протягом першого року військової служби та навчання оцінювалася методом експертних оцінок (ЕО). Оцінки враховували успіхи в навчанні, ініціативність, працьовитість, дисциплінованість, авторитет в групі. Адаптованість оцінювалася в градації від 1 бала (найбільш слабо справляється зі службовими обов`язками курсант) до 10 балів (кращий в групі). В якості експертів були залучені командири курсантських підрозділів. На наступному етапі за допомогою експертних оцінок вивчалася адаптованість курсантів з різними типами колірного поведінки. В результаті роботи виявилося, що в 1-й групі ЕО незначно перевищує ЕО 2-ї групи.

Таким чином, курсанти, які мають жовтий ТЦП, мають тенденцію до більш низької успішності військово-професійної адаптації. Більш виразно ця тенденція позначилася при порівнянні успіхів у навчанні, які оцінювалися за поточну успішність протягом навчального року (ТУ) і за результатами складання диференційованих заліків та іспитів - підсумкова успішність (ВП). При порівняльному аналізі виявилося, що в 1-й групі ТУ склала 3,85 ± 0,07, а ІУ - 3,89 ± 0,1 у 2-й групі - 3,54 ± 0,08 і 3,62 ± 0,11 відповідно. Отримані результати свідчать про те, що приналежність курсанта до жовтого ТЦП знижує успішність оволодіння навчальними дисциплінами, ускладнюючи, в кінцевому підсумку, військово-професійну адаптацію

Представники жовтого типу колірного поведінки характеризуються по М. Люшеру прагненням до свободи, бажання звільнитися від залежності і обов`язків. В результаті курсанти перебувають в стані так званої "прихованої депресії", про що організм може повідомляти психосоматичні розлади. Ця гіпотеза М. Люшера була перевірена дослідженням захворюваності курсантів протягом 1 року навчання. Результати аналізу показали, що в 1-й групі колірного поведінки захворюваність в середньому була істотно нижче, ніж у 2-й (P lt; 0,05). Таким чином, ця гіпотеза знайшла експериментальне підтвердження.

Отже, адаптація курсантів залежить від їх типологічних особливостей, які проявляються в типах колірного поведінки. Феномен зниженою адаптації курсантів жовтого типу колірного поведінки потребує подальшого експериментальному вивченні і осмисленні. Це необхідно враховувати при психофізіологічному супроводі освітнього процесу у військових ВНЗ. Доцільно більш широко використовувати повний тест М. Люшера з метою профвідбору в системі військових ВНЗ.

Коваленко І.М., Циганок І.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!