Міждисциплінарна роль математичних методів дослідження

Як відомо, майже всі математичні методи, що застосовуються в психологічних дослідженнях в даний час, фактично є міждисциплінарними. Проте специфіка теоретико-методологічного апарату кожної науки накладає досить виражений відбиток на практику будь-якого загальнонаукового методу в своїй сфері. Сучасна математика характеризується надзвичайно широким підходом до предмету дослідження. Вона абстрагується як від конкретної природи об`єктів, так і від конкретного специфічного змісту відносин між ними. Для неї важлива лише сама структура кількісних відносин досліджуваних об`єктів [Рузавин Г.І., 1968, с.37]. Таким чином, застосування математичних методів в будь-якій області наукового знання є дуже органічним. Міждисциплінарна роль представляється нам як процес розвитку і "пристосування" саме математичних методів до різних наукових дисциплін.

Для більшої наочності виберемо психологію. Застосування математичних методів в психології почалося досить давно. На цю тему видано багато наукових праць. В одній з найбільш відомих робіт за останній час, де докладно і повно пояснюється застосування математичних методів в психології, автор розмірковує на тему, яка мова опису дає злиття математики та психології-чи потрібно використовувати математичний апарат в психології і який? [Сидоренко Є.В., 1996, с.6]. На думку Е.В.Сідоренко, дослідникам доводиться використовувати математичні методи, щоб позбутися від необхідності пояснювати і доводити, чому їх не використовують. Якщо ж методи використовуються, то доцільно отримувати з цього максимум користі. У будь-якому випадку математика, безсумнівно, систематизує мислення і дозволяє виявляти закономірності, на перший погляд не завжди очевидні.

Якщо виходити з наведеної логіки, то використання математичних методів в різних науках лише удосконалює їх і дає можливість застосування досвіду в інших наукових дисциплінах.

Цікавим і доречним видається думка А.Н.Колмагорова про те, що математичний метод поступається своїм місцем безпосереднього аналізу явищ у всій їх конкретної складності в гуманітарних науках. Тут особливо велика небезпека, абстрагуватися форму перебігу явищ, знехтувати накопиченням якісно нових моментів, що дають всьому процесу дещо інший напрямок. Помітним залишається значення математики для гуманітарних дисциплін у формі підсобної науки математичної статистики. В остаточному ж аналізі соціальних явищ моменти якісного своєрідності кожного історичного етапу набувають настільки домінуюче становище, що математичний метод відступає на задній план [Колмогоров А.Н., 1991, с.27].

Така точка зору на математику дуже показова і об`єктивна. Визначаючи прерогативу розвитку кожної науки в окремо, вона йде врозріз загальновідомого думку, що математика цариця наук. Тим самим підкреслюється допоміжне значення (або як ми вказували раніше "пристосування") математичних методів в інших наукових дисциплінах.

Медіна Н.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!