Дослідження взаємозв`язку особливостей зорового сприйняття і показників інтелекту

В даний час в світовій психології помітне місце займають дослідження, що ставлять за мету розкриття природи інтелекту і тих базових фізіологічних процесів, які могли б лежати в основі різних когнітивних здібностей особистості.

На сьогоднішній день немає єдиного підходу, який розкриває зазначені механізми. Так, на думку Г.Ю. Айзенка, одну з базових основ інтелекту становить ряд елементарних психофізіологічних процесів і функцій, такі як швидкість і точність проведення нервових імпульсів.

Іншим значущим підходом є уявлення про те, що в основі інтелекту лежать внутрішні когнітивні структури суб`єкта (Н. Чуприкова). Дані структури, що складаються на основі роботи аналізаторів, є психологічними системами репрезентації знань в цілому, які в той же час є системами вилучення та аналізу поточної інформації.

Складність генезису і здійснення процесу сприйняття відзначалася такими вітчизняними психологами як Б. Ф. Ломов, Б.М. Величковський. У роботах В.Д. Глезера, Н.І. Чупрікової і ін. Показано, що при сприйнятті об`єктів спостерігається вікової зростання отделимости властивостей об`єктів (таких як колір, форма, величина), який грунтується на зростанні незалежності роботи спеціалізованих каналів обробки інформації про різні властивості об`єктів. Така незалежність морфофункціональних каналів обробки інформації складається лише до підліткового віку.

При цьому ступінь взаімосформірованності, що визначає пріоритет активації того чи іншого сенсорного каналу, може, на наш погляд, визначати як швидкість, так і "якість" репрезентації сприймаються об`єктів. Таким чином, ми припустили, що одним з факторів, що впливають на показники психометричних тестів інтелекту, є індивідуальні особливості сприйняття різних властивостей об`єктів, зокрема, взаємодія таких зорових субмодальностей як "колір" і "форма".

Даний фактор може мати різні підстави і базуватися як на генетичних, так і на соціальних передумовах.

Для перевірки цієї гіпотези було проведено експеримент, який передбачає виявлення індивідуального взаємодії субмодальностей "колір" і "форма" при впізнанні простих зорових стимулів і його взаємозв`язку з показниками психометричного інтелекту. Зорова модальність була обрана в силу того, що вона є провідною для людини в сучасних умовах в цілому, а також при виконанні тестів на психометрический інтелект зокрема.

Для перевірки нашої гіпотези був проведений експеримент, в якому взяли участь 43 студента УГТУ-УПІ (22 жіночої статі) без ознак патологій зорового сприйняття.

На першому етапі випробуваним на екрані монітора попарно пред`являлися фігури, які відрізнялися один від одного або за кольором (при однаковій формі) або за формою (при однаковому кольорі). Як фактор категоріальної зміни реакцій в відеоряд були так само включені фігури однакові за кольором і формою.

Реакція розпізнавання фігур реєструвалася методом аудіограми. Суть даного методу полягає в тому, що час реакції випробуваного фіксується за допомогою аудіозапису його відповідей на запропоновані йому на монітор комп`ютера зорові стимули. У проведеному дослідженні випробуваний говорив в мікрофон, чи є що з`явилися на екрані фігури однаковими або різними, що дозволило диференціювати час реакції на їх різні поєднання.

Для діагностики інтелекту був обраний тест структури інтелекту Р. Амтхауера (Amthauer Intelligenz-Structur-Test, IST).

За результатами відеотестірованія випробовувані були розбиті на дві групи. Перша група (Гр1) - студенти, у яких індивідуальне час впізнання фігур різних за кольором було менше часу розпізнавання фігур різних за формою. Друга група (Гр2) - студенти, у яких індивідуальне час впізнання фігур різних за формою було менше часу розпізнавання фігур різних за кольором.

Аналіз даних тестування інтелекту Гр1 і Гр2 U-тестом за методом Манна-Уітні показав значущі відмінності між цими групами (p ~ 0,004, середнє IQ для Гр1 ~ 111, Гр2 ~ 117). При цьому найбільша різниця відзначена по 7 субтесту (plt 0,001, середній бал Гр1 ~ 105, Гр2 ~ 119). Для інших субтестів показники Гр2 так само виявилися вищими, проте достовірність відмінності не представлялася значущою (за деякими субтестам plt; 0,1).

Таким чином, отримані дані підтвердили гіпотезу про вплив індивідуальних особливостей взаємодії зорових субмодальностей "колір" і "форма" при репрезентації властивостей об`єкта на показники тестів психометричного інтелекту.

Анкін Катерина Дмитрівна

Додонов Юрій Сергійович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!