Психофізіологічні передумови розвитку інтелекту і творчих здібностей хлопчиків і дівчаток 6-7 років

В даний час багато дослідників підкреслюють вплив статі на розвиток інтелектуальних функцій людини (Ільїн Є.П., 2002- Сергєєва І.А., 2003). З іншого боку, в психофізіологічних роботах останніх років відзначається, що одним з механізмів функціонування інтелектуальної системи людини є швидкісні можливості сприйняття, переробки сенсорної інформації і організації відповідних реакцій, які також мають полоопределяемую специфіку (Каменська В.Г., 2002- Звєрєва С.В ., 2000- Сергєєва І.А., 2003). Виходячи з розгляду інтелекту як необхідну умову творчої активності особистості (Богоявленська Д.Б., 1983), можна висунути припущення, що вимагає експериментальної перевірки, що творчі здібності у хлопчиків і дівчаток розвиваються по-різному і спираються на можливості сприйняття тимчасових характеристик сенсорних стимулів.

Таким чином, метою нашого дослідження стало вивчення особливостей сприйняття тимчасових характеристик сенсорних стимулів як психофізіологічних передумов розвитку інтелекту і творчого мислення хлопчиків і дівчаток 6-7 років. Для реалізації поставленої мети було визначено наступний блок методів: кольорові прогресивні матриці Равена, спрямовані на діагностику рівня загального невербального інтеллекта- асоціативний експеримент (модиф. Каменської В.Г., Звєрєвої С.В., 2004), спрямований на діагностику розвитку вербального інтеллекта- тест соціального інтелекту Дж. Гілфорда (модиф. Михайлової Я.І., 2004) - субтести Гілфорда-Торранса (модиф. Тунік О.Є., 2002), спрямовані на діагностику вербального та образного творчого мислення-комп`ютерний варіант авторської програми комплексної рефлексометрії (Урицький В.М., Каменська В.Г., 2001), спрямованої на оцінку швидкості моторних реакцій випробуваного у відповідь на потоки сенсорних стимулів контрольованої тимчасової організації: 2 мономодальні серії з регулярним режимом організації (акустичні та зорові стимули), одна серія з фрактальним і одна - з хаотичним потоком гетеромодальних стимулів (завдання дитини полягала в здійсненні якомога швидшої моторної реакції на стимул), а також тренувальна і рефлексна серії, що оцінюють специфіку відображення ремінних властивостей стимулів в акустико-моторних реакціях дітей при пред`явленні парних стимулів з фіксованим значенням межстімульних інтервалів в 1 с (завдання формування рефлексу на час, в якій дитині необхідно було здійснювати збігається з другим в комплексі стимулом моторну реакцію). У дослідженні взяли участь 81 дитина у віці 6-7 років з нормативним варіантом розвитку (41 хлопчик і 40 дівчаток). Статистична обробка отриманих даних проводилася за допомогою t - критерію Стьюдента (при рlt; 0,05).

Порівняльний аналіз рівня розвитку загального невербального інтелекту не виявив достовірних відмінностей цього показника у хлопчиків і дівчаток (середні значення за цим показником склали 60% ± 9 у хлопчиків, і 63% ± 11 у дівчаток). Оцінка розвитку вербального інтелекту показала іншу картину: среднегрупповой показник якості виробленого функціонування за вибіркою дівчаток достовірно перевищує цей показник у хлопчиків (78% і 73% відповідно), що відповідає існуючим в літературі даними про перевагу осіб жіночої статі в розвитку мовних здібностей (Ільїн Е. П., 2002 і інші). Достовірних відмінностей в рівні розвитку соціального інтелекту між хлопчиками і дівчатками виявлено не було. При зіставленні результатів дослідження творчого мислення достовірні відмінності між хлопчиками і дівчатками були виявлені лише за показником швидкості в одному з субтестів, спрямованих на діагностику образного творчого мислення (субтест "Складання зображень"). Дослідження специфіки відображення дітьми тимчасових властивостей стимулів дозволило встановити деякі відмінності між хлопчиками і дівчатками: у хлопчиків среднегрупповой показник часу реакції достовірно коротше на все сенсорні стимули (зорові і акустичні), незалежно від специфіки тимчасової організації сенсорного потоку. Поряд з цим у хлопчиків відзначається більшу кількість фальстартів, в той час як дівчаткам властива більш висока точність сенсомоторної реакції. При аналізі успішності формування дітьми рефлексу на час було виявлено, що його змогли сформувати 29% хлопчиків і 27,5% дівчаток, що виразилося в скороченні часу реакції на стимули в рефлексної серії в порівнянні з тренінгової, а також в тому, що абсолютне значення часу реакції в рефлексної серії не перевищувало 80 мс (критерії запропоновані Кам`янської В.Г., 1995).

Таким чином, можна припустити, що швидкість і точність сенсомоторного реагування на потоки стимулів контрольованої тимчасової організації виступає в якості однієї з полоопределяемих психофізіологічних передумов інтелектуального розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Кальченко Анна Миколаївна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!