Психофізіологічні передумови розвитку соціального інтелекту в старшому дошкільному віці

Розробка проблематики соціального інтелекту задана роботами Дж. Гілфорда (1968) і Х. Гарднера (1986), в яких соціальний інтелект розглядається як сукупності інтелектуальних здібностей, що визначають успішність оцінки і прогнозування поведінки інших людей. У роботах як вітчизняних, так і зарубіжних авторів відзначається, що розвиток системи знань про емоції, правила взаємин людей в онтогенезі йде шляхом поступового розширення і ускладнення (Гордєєва О.В. 1986, Харріс П.1988). Під розширенням розуміється підвищення інформованості дитини в емоційній сфері, вдосконалення здатності бачити логіку розвитку ситуацій і сенс поведінки людей в цих ситуаціях, передбачити результати дії і взаємодії суб`єктів.

У психологічних і психофізіологічних роботах останніх років відбито уявлення про те, що функціонування інтелектуальної системи спирається на певні базові принципи і механізми, серед яких найбільш вивчені швидкісні можливості сприйняття, переробки сенсорної інформації і організації відповідних реакцій (Каменська В.Г., 2000- Вікторова І В. Г.., 2003- Сергєєва І.А., 2003). У психофізіологічних дослідженнях отримані експериментальні дані про співвідношення показників загального невербального, вербального інтелекту і якості сенсомоторної інтеграції (Каменська В.Г., Звєрєва С.В., 2004- Сергєєва І. А., 2004). У нашій експериментальній роботі, виконаній на старших дошкільників (20 осіб), вивчалася здатність дітей з різним рівнем розвитку соціального інтелекту витягати з стімульних ланцюгів з різним ступенем тимчасової організації інформацію, від якої потерпають у величині індексу Херста, пов`язаної з тимчасовим розподілом відповідних моторних реакцій дитини на кожен пропонований стимул. Н-індекс Херста є одним з розрахункових коефіцієнтів, що визначають динамічний компонент організованості як величини характеру кореляцій в часі (Yasue Sh., Munakata K., Kato M., 1996). Дослідження проводилося за програмою, що включає оцінку рівня розвитку соціального інтелекту відповідно до показників виконання тесту Дж. Гілфорда в модифікації Я.М. Михайлової (2001), оцінку пластичності ЦНС при реалізації зорових функцій - тест подвійних фігур (AFT, автори C. Ricci, C. Blundo, 1990). Специфіка відображення тимчасової упорядкованості зовнішніх сенсорних ланцюгів досліджувалася за допомогою комп`ютерної рефлексометріческой методики, розробленої В.М. Урицьким, В.Г. Каменської. Дошкільнята згідно з інструкцією у відповідь на кожен зоровий стимул у вигляді короткої експозиції гуртків червоного, синього і зеленого кольорів або гудок повинні були натискати на клавішу "probel" якомога швидше. Кожній дитині пред`являлося дві серії по 64 стимулу в кожній, в яких зорові і акустичні стимули чергувалися у випадковому порядку: серія з хаотичним режимом чергування межстімульних інтервалів і серія з фрактальним розподілом інтервалів між стимулами. Фрактальное розподіл межстімульних інтервалів відображає наявність динамічного самоподібності в різних часових масштабах. В окремому експерименті - завдання формування рефлексу на час оцінювалася специфіка відображення тимчасових властивостей стимулів в акустико-моторних реакціях дітей при пред`явленні комплексів парних стимулів з фіксованим значенням межстімульних інтервалів (1 с.). Формування рефлексу на час передбачає здійснення збігається з другим в комплексі стимулом моторної реакції, при цьому абсолютне значення ВР не повинно перевищувати 80 мс. У всіх рефлексометріческіх серіях вимірювалися величини часу реакції (ВР) на кожен стимул (або комплекс) і величина індексу Херста.

За результатами проведення експериментальної роботи було встановлено, що дошкільнята з більш високим рівнем розвитку соціального інтелекту характеризуються низькою швидкістю сенсомоторного реагування в серії з хаотичним розподілом межстімульних інтервалів, а високий рівень пластичності ЦНС при реалізації зорових функцій співвідноситься з високими показниками індексу Херста в серії з фрактальним розподілом інтервалів між сенсорними стимулами. Старші дошкільнята, успішно формують рефлекс на час відрізняються високою пластичністю ЦНС при реалізації зорових функцій. На підставі отриманих даних можна припустити, що пластичність ЦНС виступає в якості однієї з психофізіологічних передумов здатності відображати структурну закономірність в динамічно організованому сенсорному потоці і може бути пов`язана з успішністю прогнозу розвитку соціальної ситуації.

Алімова Тетяна Володимирівна