Уявлення і сприйняття перспективи у корінних жителів крайньої півночі

сприйняття є першою наочно-чуттєвої формою відображення об`єктивної дійсності. Зорове сприйняття є складним процесом, в основі якого лежить узгоджена робота периферичних і центральних мозкових механізмів. Активний вплив на формування образів сприйняття надають апперцептивного схеми, під якими можна розуміти уявлення, що складаються в процесі історичного і індивідуального розвитку на основі соціального навчання і предметно-практичної діяльності.

Роль екологічних та культурних чинників в сприйнятті менш очевидна. Однак в зарубіжній літературі набула поширення концепція "carpentered world" (рубаний світ), згідно з якою на сприйняття великий вплив мають умови міського середовища, що буяє прямими лініями і кутами. Прямокутні решітки (зошити в клітинку, перехрестя, квартали, кути будівель і т.п.) накладають відбиток на розвиток просторових уявлень про систему координат. При сприйнятті предмета людина починає розташовувати його на сформованої в його свідомості евклідової решітці горизонтальних і вертикальних координат. Цей фон впливає і пригнічує безпосередній образ одиничного предмета, на якому фіксується наш погляд. З цієї проблеми були проведені цікаві дослідження на деяких етноси Африки, що живуть в особливих екологічних умовах: відкриті простори, круглі житла, відсутність прямих ліній і кутів. Встановлено, що бушмени або зулуси менше європейців схильні оптичним ілюзіям, вони відчувають труднощі в сприйнятті обсягу по двомірним перспективним зображенням.

Зараз ми проводимо серію досліджень з проблеми сприйняття об`ємних зображень і перспективи як важливого візуально-просторового ознаки. Було показано, що звичне сприйняття в лінійній перспективі обумовлено рівнем розвитку координатних уявлень. З іншого боку, для дітей більш характерне сприйняття і зображення предметів в зворотній перспективі.

На основі цих даних ми організували експедицію в місця компактного проживання корінних жителів Крайньої Півночі (оленярів). Вибір випробовуваних був зумовлений низкою причин: середа з переважанням відкритих просторів (тундра), житла круглої форми (чуми), мінімальна кількість предметів прямокутної форми в господарстві, відірваність від ЗМІ, низький рівень освіти або взагалі його відсутність. Експедиція проходила в околицях м Воркути, всього було обстежено 15 оленярів у віці 24-64 років (11 чоловіків і 4 жінки), в тому числі 10 ненців і 5 Хант. 10 осіб мали освіту від 3 до 8 класів, 5 осіб були неграмотні, так як взагалі не навчалися в школі. Вони погано володіли російською мовою, і при поясненні інструкцій іноді доводилося користуватися послугами перекладача.

Особливості перспективних побудов досліджувалися двома методами. Потрібно було замалювати з натури кубик і композицію циліндрів з рисуночного тесту Р.Сільвер, а потім вибрати один малюнок із серії зображень, виконаних в різних системах перспективи (лінійна, паралельна і зворотна). У дослідженні рівня просторових уявлень ми орієнтувалися на класифікацію Ж.Пиаже і використовували модифіковані варіанти його методик. Для дослідження уявлення про горизонталі і вертикалі потрібно намалювати рівень води в 6 нахилених пляшках і будиночок на схилі крутого пагорба. Також потрібно було порахувати на малюнках число кубиків в різних комбінаціях. Для дослідження проекційних уявлень потрібно визначити розташування фігур з різних точок зору і вибрати фотографію, яка відповідає даному розташуванню.

Незалежно від рівня освіти все оленярі зазнавали труднощів при зображенні кубика і передавали його з ознаками зворотної перспективи. Це ми пояснюємо малим досвідом поводження з предметами прямокутної форми. У виборі перспективних зображень випробовувані, що навчалися в школі, віддавали перевагу зображенням в лінійній перспективі, що не навчалися - паралельної або зворотного.

Більшість випробовуваних допускали помилки в завданнях на уявлення про систему координат, а завдання на топологічні і проекційні уявлення вони виконали набагато краще. Тут також простежувалася зв`язок з рівнем освіти.

За підсумками дослідження ми прийшли до висновку, що екологічні чинники роблять помітний вплив на сприйняття перспективних зображень. Умови відкритій місцевості сприяють сприйняттю просторових відносин в зворотній перспективі. Це вплив позначається опосередковано через особливості уявлень про систему координат, розвитку яких приділяється значна увага в програмі шкільного навчання.

Надалі ми маємо намір провести більш масштабну експедицію з метою розмежування освітніх і екологічних факторів за участю різновікових груп оленярів.

Гончаров О.А., Тяповкін Ю.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!