Прояви життєздатності населення в екстремальних умовах життєдіяльності

Життєве виснаження (Жи), що характеризує значну частину населення, що проживає в екстремальних умовах життєдіяльності, включає поєднання почуття втоми, нестачі енергії, безнадійності, дратівливості, втрати libido.

Метою дослідження було вивчення динаміки Жи у корінного нечисленного населення і в мігруючої популяції Крайньої Півночі, що проживає в екстремальних умовах життєдіяльності. Загальна вибірка корінних жителів півночі, включених в психологічне дослідження, склала 613 осіб у віці від 17 до 60 років, в тому числі 183 (29,9%) чоловіків і 430 (70,1%) жінок. Вибірка мігрантів склала 2795 осіб, в тому числі 927 (33,2%) чоловіків і 1868 (66,8%) жінок у віці 16-69 років. Показник Жи розраховувався на основі шкали Л. Рідера. До групи сіверян з високим Жи увійшли респонденти, при читанні Айтем "До кінця дня я абсолютно виснажений фізично і психічно" вибрали в реєстрі відповідей варіанти "так, згоден" і "скоріше, згоден".

Результати. Віковий зріз показав, що за десятирічний період спостереження природне збільшення ознаки Жи в мігруючої популяції Півночі було тільки в 1996 р У наступні роки негативний показник зрушився на більш ранній період, і частіше Жи виявлялася вже не в старших, а в середніх вікових групах. Так, в 1998 р максимальний показник Жи отриманий у 40-річних газовиків. У 2002 р високу Жи зустрічалося вже у кожного другого опитаного працівника 30-річного віку. У 2006 р ситуація ще більше погіршилася, і зростання Жи відзначався у всіх, без винятку, вікових групах, в старшому віці - достовірний. У 2008 р негативна тенденція продовжує зберігатися.

Аналіз професійного статусу у мігрантів показав достовірно високу поширеність Жи серед службовців. При аналізі десятирічної динаміки Жи у корінних жителів півночі в період з 1996 по 2006 рр. встановлена позитивна тенденція поліпшення показника. Так, якщо в 2002 р більше половини аборигенів Півночі відзначали у себе втому і брак енергії, то в 2006 р тільки 1/5 частина опитаних жителів півночі відзначали у себе стан хронічної втоми. Віковий зріз показав, що у чоловіків показник досягає максимуму в 30-річному віці. Рідше Жи фіксується у 40-річних чоловіків. Саме 40-річні оленярі виявилися кращими за інші вікові групи адаптовані до нових ринкових відносин. Навпаки, у аборигенок Півночі хронічна втома частіше виявляється в 40-річному віці, в 2 рази частіше, ніж у чоловіків. У корінних жителів півночі життєве виснаження найчастіше виявляється у осіб, що працюють в сфері економіки та охорони здоров`я.

У сфері традиційних форм промислового господарства кожен другий оленевод негативно оцінює свій життєвий тонус. У загальній вибірці аборигенів Півночі респонденти, які не перебували у шлюбі, на питання про Жи частіше відповідали негативно, в порівнянні з особами, що пережили втрату або перебували в розлученні, а також в порівнянні з особами, які перебувають у шлюбі (р lt; 0,001). У чоловіків високе Жи в 4,5 рази частіше зустрічається серед осіб з початковим і середнім, або середньою спеціальною освітою, ніж серед аборигенів Півночі, які мають вищу освіту. У той же час у корінних северянок Жи частіше виявлялося в групі жінок, які мають вищу освіту. Таким чином, в динаміці за 10-річний період у мігрантів відзначено достовірне збільшення фактора Жи. При кореляційному аналізі у мігрантів виявлено зв`язок Жи з повсякденними побутовими навантаженнями і з емоційним фактором. У аборигенів Півночі, навпаки, відзначено зниження частоти Жи.

Разом з тим, у корінних жителів півночі при аналізі обумовленості Жи соціальними причинами знайдені відмінності. У 1996 р виснаження було обумовлено побутом і повсякденною діяльністю. У наступний період (2002-2004 рр.) Тісний зв`язок виявлено також між Жи і трудовою діяльністю оленярів, а також проблемами в спілкуванні, включаючи міжетнічний фактор. У 2006-2008 рр., Як у чоловіків, так і у жінок тісний зв`язок виявлено між Жи і сімейними стресами.

Лобова В. А., Попов А. І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!