Впізнання в умовах утрудненого вибору

У значній кількості експериментальних робіт було переконливо продемонстровано, що інформація, що пред`являється людині в ускладнених умовах або на неусвідомлюваному рівні, впливає на подальшу діяльність і навіть може семантично оброблятися (Агафонов, 2006- Аллахвердов, 2000- Куделькин, 2010). Тобто людина якимось чином здійснює пізнавальну активність неусвідомлено, імпліцитно. Причому результати такого роду пізнавальної активності - навчання - проявляються в усвідомленої діяльності (Іванов, 2010). Звісно ж важливим питання про роль механізмів свідомості в імпліцитно навчанні. Адже якщо научіння може відбуватися несвідомо, навіщо взагалі усвідомлювати?

в умовах утрудненого вибору

В експериментальному дослідженні взяли участь 100 добровольців - жінок і чоловіків у віці від 18 до 45 років. Це студенти і співробітники психологічного, механіко-математичного та історичного факультетів Самарського державного університету. Всі учасники експерименту мали нормальний або скоригованим до нормального зір. В ході експериментальної процедури випробуваним на екрані 15 `LCD монітора персонального комп`ютера послідовно пред`являлися зорові стимули - 50 передавальний чотирьох горизонтальних відрізків чорного кольору на білому тлі. Час пред`явлення кожного стимулу - 500 мс, межстімульний інтервал - 1с. Довжина відрізків варіювалася від 100 до 199 пікселів.

Використовувалася спеціально розроблена програма, що дозволяє задавати послідовність пред`явлення візуальних стимулів і фіксувати реакцію випробовуваних. Піддослідним пред`являлося на екрані монітора і озвучувалася експериментатором інструкція такого змісту: "Зараз ви пройдете тест на окомір. Для цього вам необхідно буде виконати 50 завдань. Кожне завдання - це порівняння довжин чотирьох відрізків, які вам будуть пред`явлені на екрані. З чотирьох відрізків вам необхідно буде вибрати два рівних по довжині. Причому зробити це необхідно якомога швидше і ви повинні бути гранично уважні, так як кожне завдання буде пред`явлено всього на півсекунди. Вибирати відрізки ви будете за допомогою клавіш на клавіатурі: "q", "w", "a", "s".




Розташування клавіш на клавіатурі відповідає розташуванню відрізків на екрані, т. Е. Клавіша "q" відповідає верхньому лівому відрізку, а клавіша "s" нижнього правого ". Отже, завдання випробовуваних полягала в тому, щоб вибрати з пред`явлених на екрані чотирьох відрізків два рівних по довжині. Кількість порівнянь, таким чином, дорівнювало п`ятдесяти. Для кожної з чотирьох груп випробовуваних була сконструйована певна закономірність побудови завдань. Про саму цієї внутрішньої закономірності випробовувані не знали і не здогадувалися в ході ін оцедури (що було підтверджено усним интервьюированием кожного випробуваного після експерименту). Логіка полягала в тому, що кожен випробовуваний вирішував два типи завдань, умовно названих "установчі" і "тестові".




Оскільки всього було 50 завдань, то кожному випробуваному треба було вирішити 25 "настановних" і 25 "тестових завдань". Порядок "настановних" і "тестових" завдань був випадковий за винятком того, що "установче" завдання завжди передувало "тестового". Випробовувані, вирішуючи "установче" завдання, формували тим самим завдання "тестове". Головною особливістю "настановних" завдань була неможливість правильно вирішити завдання, т. К. Серед пропонованих відрізком не було рівних відрізків. Тобто випробовувані ставилися в ситуацію, в якій вони, хотіли того чи ні, робили об`єктивну помилку. "Тестове" завдання являло собою наступне завдання: випробуваним пред`являлися раніше обрані в "установчому" завданні відрізки (ті, які випробовуваний вважав рівними) і два об`єктивно рівних відрізка.

Були отримані наступні результати. Якщо додані в "тестове" завдання об`єктивно рівні відрізки були вже раніше обраними в "установчому" завданні (для створення рівних відрізків використовувався один з раніше обраних відрізків), то в цьому випадку спостерігається менша величина помилки - 14,1 пікселів. У ситуації, де доданими об`єктивно рівними відрізками є раніше невибрані - помилка дорівнює 16 пікселям, якщо додані нові відрізки то помилка дорівнює - 16,5 пікселів. Найбільш "долгорешаемимі" явились завдання з новими відрізками - 2540 мс, проти 2158 мс з раніше обраними, 2054 мс з раніше обраними.

Ворожейкін І. В.

Куделькин Н. С.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Коли маска стає праймом? фото

Коли маска стає праймом?

У цьому дослідженні ми ставимо питання про те, чи існують взаємовпливу семантичного змісту несвідомого прайму і…

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Впізнання в умовах утрудненого вибору