Вивчення методикою "сомо" міжособистісних відносин хворих неврозом

Порушення значущою для особистості системи відносин неминуче веде до хвороб особистості - неврозів. Це хворобливий стан пов`язано з впливом психотравмуючих чинників. Одним з таких факторів виступає дисгармонія міжособистісних відносин.

Мета проведеного нами дослідження - вивчення особливостей міжособистісних відносин у хворих неврозом. Об`єктом дослідження виступали пацієнти Курганської обласної психоневрологічної лікарні (21 чоловік і 34 жінки). У всіх - діагноз неврастенія, в клінічній картині якої основне місце займає астенічний синдром: швидка стомлюваність, знижений психічний і фізичний тонус. До контрольної групи увійшли практично здорові випробовувані (62 чоловіки і 72 жінки).

У дослідженні використовувалися наступні методики: "ПЧО" - профіль почуттів у відносинах, "ПЕД" - анкета з виявлення причин емоційного дискомфорту розроблені Л.В.Куліковим (2003) - "ШСБ" - шкала суб`єктивного благополуччя - адаптований М.В.Соколовой ( 1996) варіант опитувальника G.Perrudet-Badoux- "СОМО" - суб`єктивна оцінка міжособистісних відносин розроблена С.В.Духновскім (2005).

Результати проведеного дослідження показують, що в групі хворих неврозом середні значення по всіх шкалах методики "СОМО" достовірно вище, ніж у контрольній групі (напруженість відносин 47,6 ± 12,0 в експериментальній групі проти 33,4 ± 11,0 в контрольной- відчуженість у відносинах - 45,2 ± 11,4 - в експериментальній групі проти 32,9 ± 10,1 в контрольной- конфліктність у відносинах 37,4 ± 10,0 в експериментальній групі проти 30,3 ± 9,4 в контрольной- агресивність у відносинах 36,1 ± 10,4 в експериментальній проти 32,4 ± 9,1 контрольной- підсумковий бал (індекс дісга рмонічності відносин) - 166,3 ± 39,2 - в експериментальній групі, проти 129,1 ± 37,8 - у контрольній). Таким чином, у хворих неврозом відносини характеризуються більшою дисгармонійністю, ніж у здорових.

Показники за методикою "Профіль почуттів у відносинах" (ПЧО) в експериментальній групі достовірно вище, ніж у контрольній, за всіма шкалами ( "G" - гедоністичні, "В" - астенічні і "М" - меланхолійні почуття у відносинах), крім показників за шкалою "G" - гедоністичні почуття. У контрольній групі цей показник достовірно вище, ніж в експериментальній (49,6 ± 1,8 проти 34,3 ± 2,1).

Показники за шкалою "В" - астенічні почуття і за шкалою "М" - меланхолійні почуття в експериментальній групі достовірно вище, ніж у контрольній групі (відповідно "B" - 57,3 ± 2,1 проти 50,9 ± 2,4 "М" - 53,6 ± 2,3 проти 49,7 ± 2,2). Це говорить про те, що в міжособистісних відносинах хворих неврозом переважають астенічні почуття - слабкість, підвищена стомлюваність, емоційна нестійкість, дратівливість, недостатній самоконтроль, часта зміна настрою. Їх посилення призводить до домінування меланхолійних почуттів у відносинах.

В експериментальній групі показники за методикою ШСБ - "шкала суб`єктивного благополуччя" - достовірно вище, ніж у контрольній (81,3 ± 14,4 - у хворих неврозом проти 59,1 ± 14,8 - у здорових випробовуваних). Досить високі середні значення за шкалою суб`єктивного благополуччя в експериментальній групі кажуть про те, що люди входять в її склад не задоволені собою і своїм становищем, песимістичні, погано переносять стресові ситуації, відчувають труднощі в контролі своїх емоцій. Однак і в контрольній групі - у здорових випробовуваних також відсутнє почуття благополуччя, його можна оцінити як помірний, серйозні проблеми у них відсутні, але і про повне емоційному комфорті говорити не можна.

Крім цього при вивченні хворих неврозом використовувалася анкета "Причини емоційного дискомфорту". Під емоційним дискомфортом розуміється зниження настрою, переживання неблагополуччя. Чим більш стійкі такі стани, тим більше вірогідності, що з ряду оборотних функціональних розладів, що не позбавляють працездатності та можливості жити повноцінним життям, вони перейдуть в хвороба. Найбільш значимі причини дискомфорту: каяття з приводу минулих рішень-роздуми над сенсом життя-занепокоєння, викликане суперечливими бажаннями, прагненнями, обов`язками перед людьми-почуття одіночества- труднощі у виборі життєвого шляху-турботи про своє здоров`я-недолік активності.

Діагностика дисгармонії в міжособистісних відносинах дозволяє своєчасно організувати психотерапевтичну допомогу, вжити заходів щодо профілактики надмірної напруженості у відносинах. Вона сприятиме створенню оптимальної психологічної дистанції між людьми і запобігання конфліктам, з метою забезпечення психологічно комфортного самопочуття суб`єктів відносин.

Духновський C.B.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!