Інтелектуальна готовність до шкільного навчання - основа успішності

Інтелектуальна готовність до шкільного навчання пов`язана з розвитком розумових процесів - здатністю узагальнювати, порівнювати, класифікувати, виділяти суттєві ознаки, робити висновки. Істотну роль в навчанні грають все пізнавальні процеси.

Вивчення особливостей інтелектуальної сфери першокласників проводилося нами на початку навчального року, яке ми почали з дослідження пам`яті (всього 24 учня). Для визначення рівня механічного запам`ятовування пропонували безглуздий набір слів, чисел. Дитина, прослухавши весь ряд, повторював слова (або числа), які запам`ятав. В результаті було виявлено, що 8 дітей показали низький рівень короткочасної пам`яті-стабільно запам`ятовують одні і ті ж слова при повторному повторенні п`ять учнів-у семи дітей після повторення не відзначено зростання числа слів, що запам`яталися, отже, для того, щоб вони їх запам`ятали, необхідно більшу кількість повторень (низький рівень механічного запам`ятовування) - високий рівень механічного запам`ятовування виявлений у 3 школярів.

При аналізі пам`яті на числа виявили: рівень вище середнього показника виявлено у 5 учнів-середній рівень відзначений у 7 дітей-рівень нижче середнього - у 9 учнів-низький рівень запам`ятовування ряду чисел показали троє.

Рівень розвитку просторового мислення і одночасно стійкості уваги виявлявся різними способами. Ефективна методика Венгера А.Л. "Лабіринт". Завдання полягає в необхідності орієнтуватися в лабіринті і схемі, що відображає шлях, тобто вирішення певної задачі. Одинадцять учнів показали низький рівень стійкості уваги і проявили незначні здатності у виконанні завдання за схемою.

Завдання на виявлення особливостей уваги показали, що у 5 учнів низький рівень розподілу уваги-рівень переключення уваги вище середнього відзначений у 13 учнів, середній рівень перемикання і розподілу уваги показали 6 учнів. Середній рівень стійкості уваги виявлений у 13 учнів. Два учні не знають накреслення деяких чисел, що може бути причиною слабкого виконання завдання.

Найбільш поширеними методиками, що дозволяють діагностувати рівень розвитку словесно-логічного мислення, є "Пояснення складних картин", "Виявлення послідовності подій" (досить складна методика). Вона являє собою серію картинок з рядом знайомих дитині подій. Він повинен вибудувати послідовність, правильний ряд подій. Низький рівень показали 5 дітей-середній рівень виявлено у двох учнів. Інші діти виявили високий рівень виконання завдання.

Діти з високим рівнем виконання завдання на словесно-логічне мислення показали широкий кругозір, достатній для першокласника активний словниковий запас, вміння встановлювати зв`язки між явищами навколишнього світу. У дітей з низьким рівнем мислення відзначені незначні можливості для вирішення окремих завдань. Ми пов`язали це з особистим досвідом у вивченні навколишнього світу і наявним пасивним і активним словником. Це відбилося в наступних завданнях: "Для чого потрібен шлагбаум?", "У кішки - кошеня, у собаки -? - у овечки -?" - "Назви деякі види транспорту (включаючи надводний, повітряний, підземний) і ін.

Методика "Виявлення загальних понять" дозволила виявити рівень цього показника вище середнього у 7 учнів. Низький рівень показали 11 осіб. У решти дітей середні показники.

Таким чином, отримані дані дозволяють зробити загальний висновок: група дітей, які брали участь в діагностиці, в цілому показує середню готовність до шкільного навчання. Серед виявлених показників зустрічаються як високі, так і низькі у окремо взятих дітей. Це може бути пов`язано з недостатнім досвідом, слабо організованою підготовкою до школи, віковими та індивідуальними особливостями дитини. Виявлено також, що діти, які пройшли обстеження, мають хороші можливості розвитку пізнавальних процесів при продуманому навчанні, з урахуванням зони найближчого розвитку. Їх можна вважати здатними до навчання, тобто планомірного і цілеспрямованого впливу вчителя в процесі навчання з певною часткою активності кожної дитини.

Робота, виконана нами, дозволила отримати знання про початковому рівні розвитку молодших школярів і допомогла спланувати вчителю навчальний процес, спрямований на формування знань, умінь і навичок, на становлення навчальної діяльності як провідного виду діяльності. Організація раціональної роботи зі школярами буде більш ефективною за умови психологічного супроводу.

Лопатина А.А., Порядіна Д.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!