Стан когнітивних функцій при ураженні базальних гангліїв

Завданням дослідження було виявлення впливу порушення функцій стриопаллидарной системи на стан когнітивних процесів. Для вирішення цього завдання застосовувалися нейропсихологічні методики: модифікований варіант коректурної проби (СПбПННІІ ім. В.М.Бехтерева, 1997), модифікований варіант методики "Рахунок по Крепелину" (СПбПННІІ, 1997), методика впізнавання зображень невербалізуемих геометричних фігур при короткочасному пред`явленні заданих зразків (Вассерман Л.И., Дорофєєва С.А., Меерсон Я.А., 1991), методика дослідження динаміки процесу заучування (Зінченко Т.П., 2000), S-test (Черни В., Колларчік Т., 1988 ).

Всього обстежено 90 пацієнтів. За допомогою шкали Хена і Яра в модифікації Lindvall et al (1989) і Tetrud, Langstone (1989) було виділено п`ять груп пацієнтів по 15-20 осіб у кожній.

У першої групи пацієнтів порушень стриопаллидарной системи не спостерігалося. Ця група виконувала роль контрольної. У другої групи спостерігалося одностороннє прояв хвороби Паркінсона в поєднанні з залученням аксіальної мускулатури (ступінь тяжкості 1,5 за шкалою Хена і Яра). У третьої групи виявлено двостороннє прояв синдрому без постуральної нестійкості (ступінь тяжкості 2,0). Четверту групу склали пацієнти з двостороннім проявом синдрому, постуральної нестійкістю, яку пацієнти могли долати (ступінь тяжкості 2,5). П`ята група - пацієнти, епізодично потребують сторонньої допомоги (ступінь тяжкості 3,0).

В результаті проведеного дослідження отримані наступні результати. Зі збільшенням ступеня вираженості рухових порушень відбувається збільшення кількості помилок і часу виконання методик коректурних проба і рахунок по Крепелину (plt; 0,05). Спостерігається зниження рівня працездатності, що оцінюється за часом виконання коректурної проби, що найбільш чітко проявляється в п`ятій групі пацієнтів (ступінь тяжкості 3,0).
Значні відмінності у виконанні методики дослідження динаміки процесу заучування були отримані між пацієнтами першої та п`ятої обстежуваних груп. Ці дані говорять про те, що погіршення процесу заучування слів починається лише на пізніх стадіях порушення функцій стриопаллидарной системи і може бути обумовлено підвищеною виснаженістю психічних процесів і залученням до процесу хвороби все більшої кількості мозкових структур.

Методики впізнавання зображення невербалізуемих геометричних фігур і S-test також показали, що значущі відмінності у виконанні тестових завдань виявляються тільки між пацієнтами першої та п`ятої груп. На ранніх стадіях порушення функції стриопаллидарной системи стійких змін у виконанні цих завдань не спостерігається.

Дані проведеного дослідження вказують на те, що для пацієнтів на ранніх стадіях порушення функції стриопаллидарной системи характерні модально неспецифічні фонові порушення психічних процесів, які проявляються в зниженні уваги і загальної психічної активності. Ці порушення нестійкі і минущі.

У міру наростання рухових порушень відбувається посилення вираженості неспецифічних проявів, починають виявлятися порушення протікання окремих психічних процесів, таких, як пам`ять, зорово-просторове сприйняття, що особливо чітко спостерігається при обмеженні часу виконання завдання. До кінця виконання тестових завдань спостерігається стомлюваність, зниження точності їх виконання, погіршення працездатності. Компенсаторні механізми не завжди забезпечують виконання навантаження.

Таким чином, можна зробити висновок, що зі збільшенням тяжкості захворювання компенсаторних механізмів стає недостатньо, і в процес розвитку хвороби включаються нові мозкові структури, що вимагає додаткової терапії, більш уважного ставлення до пацієнтів і більш ретельного обстеження.

Шатова А.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!