Дослідження робочої пам`яті у хворих з чмт

В даний час проблема робочої пам`яті і її нейроанатоміческіе субстрату є однією з найбільш розроблюваних в когнітивних науках і в нейропсихології (Андерсон, 2004, Голдберг, 2003). Робоча пам`ять розуміється як система тимчасового сховища і переробки інформації, необхідної для рішень поточної когнітивної завдання. Більшість досліджень проводяться з опорою на теоретичну модель робочої пам`яті, запропоновану Бедделі і Хичем (Baddeley, Hitch, 1997), згідно з якою в робочу пам`ять включаються три основні підструктури: фонологічна петля, візуально-просторова матриця і координує, спрямовує їх роботу центральний процесор.

Таким чином, конструкт робочої пам`яті об`єднує в собі процеси утримання інформації з процесами регулювання та маніпулювання з матеріалом в пам`яті. Увага більшості дослідників сконцентровано на пошуку властивостей і особливостей порушення функцій центрального процесора, який пов`язують з роботою префронтальних відділів (Lezak, 2004, Fletcher, Henson, 2001). Останнім часом в дослідженнях робочої пам`яті простежуються тенденції до розширення обсягу цього поняття, до включення в нього більшості процесів регуляції, уваги і пам`яті (Engle, Conway, Kane, 1997, 2002). Разом з тим залишається невирішеним і питання про методичне забезпечення досліджень робочої пам`яті: використовувані в даній області методики дуже відрізняються один від одного за складністю - від простого повторення слів до рішення одночасно декількох завдань.

У цьому попередньому дослідженні була поставлена задача вивчення особливостей виконання субтестів батареї Векслера (WMS-III, 1997), спрямованих на оцінку робочої пам`яті, хворими, які отримали ЧМТ. Вибір методик був продиктований, по-перше, широтою їх використання в діагностиці та доступністю для використання в умовах лікарняної палати. Разом з тим варіювання обсягу елементів і інструкцій дозволяє створювати умови з різним навантаженням на робочу пам`ять. Вибір групи хворих з ЧМТ (середнього та легкого ступеня тяжкості) продиктований раніше отриманими даними про велику чутливості саме робочої пам`яті до наслідків ЧМТ (Lezak, 2004, McDowell, d`Esposito, 1997). У нашому дослідженні ми зробили спробу якісного аналізу характеру виконання хворими даних тестів (цифрові і цифробуквене послідовності, зорово-просторовий тест), виділення типів помилок, переважно зустрічаються при тій чи іншій локалізації поразки, а також зіставлення отриманих даних з результатами загального нейропсихологічного дослідження, проведеного за методикою А.Р.Лурия. Нами виділено такі типи помилок: порушення порядку, звуження обсягу, контамінації рядів, персевераціі.

Проведено обстеження 23 хворих з ЧМТ середнього та легкого ступеня тяжкості (10 хворих з переважно лівобічними ураженнями і 13 хворих з переважно правобічної локалізацією вогнища забиття), середній вік хворих склав 23,5года- час, що минув з моменту травми до моменту обстеження коливалося від тижня до півроку. Локалізація ураження визначалася за переважним місцем морфологічних ушкоджень мозку і за даними нейропсихологічного обстеження. Усередині кожної групи виділялися хворі з переважним ураженням лобових часток і поєднанням ураження лобових часток і задніх відділів мозку.

Нами отримано такі попередні результати:

- для хворих з Правопівкульне ураженнями були характерні помилки порядку, контамінації рядів;

- у лівопівкулевих хворих частіше зустрічалося звуження обсягу, персевераціі елементів;

- ці тенденції виявляються тільки для вербального тесту, для невербального тесту відмінностей у виконанні отримано не було;

- для хворих з переважно передніми осередками ураженнями характерна наявність звуження обсягу при збереженні загальної структури ряду, а також контамінації рядів;

- помилки на кшталт порушень порядку більш характерні для хворих з ураженнями лобно-тім`яних і лобно-скроневих областей. Помилки порядку - найбільш поширений тип помилок. Вони зустрічалися з приблизно однаковою частотою в вербальних і невербальних тестах;

- отримані результати вказують на користь подальшої перевірки валідності використання даних методик (чи дійсно невербальний тест є аналогом вербальних послідовностей і також направлений на дослідження компонентів робочої пам`яті);

- окремо описаний феномен дисоціації - відмінності у відтворенні рядів в прямому і зворотному порядку, який спостерігався переважно при двосторонніх лобових ураженнях.

Скворцова В.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!