Регуляторні функції у хворих з інтракраніальних аневризмами

В нейропсихології в останні роки різні автори зацікавилися проблемою регуляторних функцій (executive function), які представляють собою динамічні характеристики психічних процесів і включені в нашу діяльність, починаючи з регуляції станів активності організму людини і закінчуючи контролем виконання складних дій. В даний час можна виділити дві проблемні області, пов`язані з поняттям регуляторних функцій, вирішення яких буде актуально: по-перше, це проблема понятійного апарату, пов`язана з описом феноменів, що входять в поняття регуляторних функцій-по-друге, це методичні труднощі вибору адекватних завданням методів дослідження.

В даному дослідженні вирішувалася практичне завдання оцінки регуляторних функцій. Як клінічної моделі були обрані аневризми головного мозку різної локалізації.

В якості попередньої гіпотези передбачалося, що порушення компонентів регуляторних функцій буде чіткіше спостерігатися при аневризмах передньої сполучної - передньої мозкової артерій і внутрішньої сонної артерій. Вибір даних басейнів заснований на тому, що в сімптомокомлекс порушень психічних функцій при інтракраніальних аневризмах провідними є симптоми, специфічні для тих груп мозкових структур, які отримують постачання з одного судинного басейну. Так, ПСА - ПМА кровоснабжает медіальну поверхню і верхньо-зовнішні відділи лобової, частково тім`яної часток мозку, передніх і середніх відділів мозолистого тіла, передніх відділів підкіркових утворень і гіпоталамуса. Гілки ВСА кровопостачають очне яблуко, сітківку, медіальні відділи чола.

Експериментальна група складалася з 23 осіб віком від 17 до 65 років, з них 9 чоловіків і 14 жінок. Група обстежених хворих була розділена на чотири підгрупи: 1) хворі з розірваними аневризмами СМА- 2) з розірваними аневризмами ВСА- 3) з розірваними аневризмами ПМА-ПСА- 4) з аневризмами ВСА в догеморрагіческом періоді. Крім цього хворих можна розділити на 2 групи по локалізації аневризм в правому або лівому півкулі незалежно від судинного басейну. Такий поділ представляється можливим в силу того, що в ході дослідження всі хворі незалежно від характеру аневризми давали приблизно схожу симптоматику.

Всі випробовувані з інтракраніальних аневризмами пройшли повне нейропсихологічне дослідження за методом А.Р.Лурия. Крім цього з хворими проводився спеціальний блок методик, спрямований на оцінку стану регуляторних функцій. Він включав Wisconsin Card Sorting Test (Вісконсінський тест сортування карток), Stroop color and word test, субтести шкали пам`яті Векслера, субтест "Шифровка" (Шкали вимірювання інтелекту Векслера (WAIS), "Адаптація" під ред. О.І.Муляр, СПб , 1995), тест спрямованих асоціацій.

Для оцінки стану регуляторних функцій в даній роботі використовувалися наступні параметри: швидкісні характеристики виконуваної випробуваним діяльності, продуктивність діяльності в одиницю часу, перемикання з однієї ланки програми на інше, перемикання з однієї програми на іншу, здатність планувати, здатність гальмувати відповідь на альтернативні стимули.

В силу того, що кількість осіб у кожній групі було невеликим, можна говорити лише про тенденції, які вимагають подальшого дослідження і верифікації. Виявлено такі тенденції:

1) при порівнянні правопівкульових і лівопівкулевих хворих: більше порушення нейродинамічних процесів при локалізації аневризм в правій гемісфери і поєднання при зниженні нейродинамики у лівопівкулевих хворих зі зниженням показників в тесті спрямованих ассоціацій- зниження показників правопівкульових хворих в конфліктній ситуації-відсутність значущих відмінностей в параметрі входження в завдання між групами- відсутність міжгрупових відмінностей при засвоєнні рухової послідовності-однак у лівопівкулевих хворих спостеріга ается найгірше утримання програми.

2) при порівнянні хворих з локалізації судинного басейну: більше порушення нейродинамічних процесів у хворих з аневризмами ПМА-ПСА- більш гірше виконання конфліктної серії хворими з розірваними аневризмами ВСА- найгірше входження в завдання у хворих з аневризмами ВСА. Такі результати можуть бути пояснені тим, що гілки ПМА-ПСА живлять ряд підкіркових структур, а ВСА має відгалуження в лобній ділянці мозку.

Коротаєва М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!