Вікова динаміка точності переробки зорової інформації школярами з відхиленнями у розвитку

Дослідження зміни кількості помилкових реакцій у нечуючих школярів здійснювалося нами в рамках дослідження динаміки зорової уваги в процесі візуального прийому і переробки інформації чують молодшими школярами, їх нормально розвиваються однолітками і школярами із затримкою психічного розвитку. Теоретико-методологічною базою даного дослідження послужила конвергенція теорії діяльності

А.Н. Леонтьєва і коннекціоністской теорії Д. Навона. Відповідно до даної позицією зорову увагу розглядається як чинник, що забезпечує продуктивність зорового сприйняття. Воно включено в дану діяльність і несе на собі певну функціональне навантаження, виступає як процес, безпосередньо реалізує такі операції зорового сприйняття, як відбір, ослаблення, гальмування і т.д. на мікроструктурному рівні. З причин відсутності власного продукту і труднощі виокремлення уваги як окремого процесу з глядацького сприйняття вивчення динаміки уваги може здійснюватися головним чином через динаміку продуктивних показників діяльності випробуваного за рішенням стоять перед ним перцептивних завдань. В.А. Барабанщиків (2003) вказує, що динаміка центральній частині зорового поля не може бути задовільно описана ні в таких термінах уваги, як розподіл, концентрація, зміщення, ні в термінах операційного або функціонального поля зору, тому в якості одного з показників динаміки продуктивності зорового сприйняття на мікроструктурному рівні ми розглядали точність рішення перцептивної задачі за кінцевим результатом, тобто співвідношення кількості помилок і правильних відповідей.

Нечуючі другокласники здійснили в середньому 10,3% помилкових реакцій від загальної кількості реакцій. Цей показник зберігся практично без змін і на наступних етапах дослідження, що проводяться відповідно через один і два роки: 10,5% і 10,6%. При цьому випробовувані з сенсоневральної приглухуватістю IV ступеня, ускладненою різними резидуально-органічними ураженнями ЦНС, на першому етапі дослідження зробили 49,8% помилкових реакцій від загального кількість відповідних реакцій в одній серії. На другому етапі дослідження їх кількість зменшилася до 37,7%, на третьому етапі воно скоротилося до 27,5%.

Нормально розвиваються другокласники здійснили в середньому 16,6% помилкових реакцій від загальної кількості реакцій в одній серії на першому етапі дослідження. На наступних етапах дослідження цей показник зменшився до 10,3% і 10,4% відповідно.

На першому етапі дослідження кількість скоєних помилкових дій дітьми з ЗПР церебрально-органічного генезу склало в середньому 50,8% від загальної кількості відповідних реакцій в одній серії. На другому етапі дослідження їх кількість зменшилася до 38,4%, на третьому етапі воно скоротилося до 29%. Другокласники з затримкою психічного розвитку, обумовленої етіологією іншого характеру, зробили в середньому 29,6% помилкових реакцій від загальної кількості реакцій в одній серії. На наступних етапах дослідження цей показник зменшився до 20,5% і 17,8% відповідно.

Таким чином, у нечуючих школярів і їх нормально розвиваються однолітків з підгрупи N вікових змін в кількості помилкових реакцій практично не виявлено. Можливо, відсутність резидуально-органічних уражень позначається на рівні точності та адекватності процесу прийому та переробки зорової інформації, що в усталених і характерних для вітчизняної психології термінах можна назвати стійкістю уваги. Інша картина спостерігається у випробовуваних з різними резидуально-органічними ураженнями ЦНС і церебрально-органічними порушеннями. Протягом трьох років була зареєстрована позитивна динаміка в розвитку стійкості їх зорової уваги, яка виражалася в значному зменшенні кількості допущених помилок. Можливо, це має два пояснення. По-перше, система переробки інформації формується в міру нормалізації функціонування мозку, а в спеціальній літературі є вказівки на затримку сенситивних періодів розвитку уваги у дітей з різною мірою виразністю неврологічних порушень. По-друге, в процесі навчання відбувається розвиток динамічних характеристик і властивостей зорової уваги.

Москалик І.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!