Механізми психологічного захисту дітей з бронхіальною астмою

За даними Національної програми по бронхіальній астмі на 1998 рік, на це захворювання страждають 5 10% російських дітей. Традиційно бронхіальна астма розглядається як психосоматичне захворювання, проте психогенної природі приділяється значно менше уваги, ніж соматичним факторам. Аналіз відповідної літератури показує наявність великої кількості робіт, присвячених в основному вивченню впливу психологічних факторів на виникнення та перебіг захворювання. Проте не існує єдиного погляду на особистісні особливості дітей з бронхіальною астмою.

Психологічне дослідження особливостей емоційного реагування в ситуаціях фрустрації та особливостей особистості здорових дітей і дітей з бронхіальною астмою (для яких напад задухи розглядався як фрустрирующая ситуація) виявило деякі суттєві моменти, які свідчать про принципову різницю механізмів психологічного захисту цих груп дітей.

Зокрема, у дітей з бронхіальною астмою була відзначена велика схильність до екстрапунітівнимі реакцій з фіксацією на перешкоді і менша схильність до імпунітівние реакцій з фіксацією на самозахисті, ніж у здорових дітей. У структурі реакцій двох груп дітей основна відмінність склало переважання екстрапунітівних реакцій з фіксацією на перешкоді у хворих дітей і переважання інтропунітивного реакцій з фіксацією на вирішенні конфлікту у здорових.

Для узагальнення використана класифікація І.А.Васільевой, яка виділяє 4 типи захисних механізмів: витіснення, перемикання, догляд і раціоналізація. Отримані дані свідчать про те, що діти з бронхіальною астмою схильні використовувати такі механізми як догляд і витіснення, а здорові перемикання і раціоналізацію.

Результати дослідження знаходять практичне застосування в розробці програми психокорекції дітей з бронхіальною астмою, яка спрямована на вироблення у дитини більш раціональних способів реагування в ситуаціях фрустрації і більш раціональних механізмів психологічного захисту.

Мамайчук І.І., Соловйова Є.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!