Рефлексивні характеристики особистості в пізньому періоді

Б.Г.Ананьев відносив рефлексивні властивості особистості до найбільш важливим утворенням, завершальним формування цілісної структури системи відносин. Незважаючи на те, що ці характеристики є пізнім у віковому розвитку освітою, вони інтимно пов`язані з цілями життя і діяльності, ціннісними орієнтаціями, установками, виконуючи функцію саморегулювання і контролю розвитку, сприяючи утворенню і стабілізації єдності особистості.

В даному дослідженні ставилися наступні завдання: розглянути вікову динаміку рефлексивних властивостей літніх і старих людей, визначити характер кореляційного взаємодії виділених характеристик і їх місце в смисложиттєвих орієнтаціях.

У якості піддослідних були обрані дві вікові групи: 56 74 року і 75 93 року. З них 75% - жінки. Всі випробовувані живуть вдома, а 26% продовжують працювати.

Отримані дані свідчать про суттєві відмінності в структурі рефлексивних властивостей літніх і старих людей. Велику автономність характеристик демонструють літні люди. Кореляційна плеяда ознак старшої вікової групи інтегрована і має виражену цілісність. Центром кореляційної структури рефлексивних властивостей літніх людей виступає впевненість в собі і участь у праці, які утворюють два симптомокомплексу: задоволеність стосунками з людьми і оцінка щастя. Оцінки майбутнього не входять в структуру кореляційних плеяд. Відносна автономність оцінок майбутнього свідчить, з одного боку, про невизначеність стратегічних планів майбутнього, а з іншого, про що почалася перебудові планів, що збільшує різноманітність тактик.

У старшій віковій групі два симптомокомплексу об`єднуються в єдиний, центром якого є самооцінка здоров`я. Показники самооцінки здоров`я пов`язані з усією структурою розглянутих самооцінок. Друге місце за різноманітністю зв`язків займає оцінка майбутнього, яка тісно корелює з оцінками здоров`я, розуму, характеру, зовнішності, впевненості в собі, участі у праці, задоволеності відносинами з людьми. Цікавим моментом є наявність зв`язку оцінки щастя з властивостями характеру, здоров`ям і участю в праці, але відсутність зв`язку з оцінками майбутнього. Як випливає з отриманих даних, у старшій віковій групі з позитивних оцінок щастя зникає задоволеність стосунками з людьми. Ймовірно, побічно це може свідчити про виникає бар`єрі в реалізації комунікативного потенціалу осіб у віці 75-93 роки.

Уразливість комунікативних характеристик особистості старшого віку істотно залежить від характеру індивідуальної динаміки цілісної структури рефлексивних властивостей. Так відзначена негативна зв`язок між аутосимпатії і контактність осіб старшого віку. Аутосимпатія негативно корелює з креативністю і автономністю особистості. Виявлено, що в самореалізації особистості старих людей по відношенню до літніх більшого значення набуває контактність і гнучкість в спілкуванні. Ці характеристики тісно пов`язані з смисложиттєвими орієнтаціями особистості старої людини.

Порівняльний аналіз рефлексивних характеристик літніх і старих людей виявив, що в групі старих людей збільшується автономність смисложиттєвих орієнтацій по відношенню до комунікативним характеристикам особистості. Такі властивості, як саморозуміння, незалежність, потреба в пізнанні, включаються в смисложиттєвий конструкт. Отримані дані свідчать про істотне перетворення особистісної структури в пізньому віці і збільшенні ролі в цьому перетворенні рефлексивних характеристик особистості.

Кулешова Л.Н., Кожина Е.Л.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!