Ставлення студентів вузів до людей з обмеженими можливостями здоров`я

У дослідженні зроблено спробу вивчення особливостей ставлення студентів вузів до людей з обмеженими можливостями здоров`я. Використано дві експериментально-психологічні методики: колірної тест відносин (ЦТО) (Бажин, Еткінд, 1985) і семантичний диференціал (СД) (В. Ф. Петренко). У дослідженні взяло участь 60 студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів Санкт-Петербурга у віці від 17 до 27 років, з них 30 дівчат і 30 юнаків.

Досліджень, присвячених вивченню ставлення суспільства до людей з обмеженими можливостями здоров`я, явно недостатньо. Наявні відомості дозволяють констатувати, що ставлення з боку здорових людей характеризується наявністю негативних установок, які виявляються у всіх вікових групах. Поряд з цим описується амбівалентне і байдуже ставлення. Спеціальні заходи, спрямовані на зміну цих установок, призводять до позитивних результатів: відношення до інвалідів стає більш позитивним і адекватним (Добровольська, Шабаліна, 1988- Гудоніс, 1999 Малофєєв, 1999 Шпек, 2003).

Результати, отримані в рамках нашого дослідження за допомогою ЦТО, свідчать про байдуже, индифферентном щодо студентів ВНЗ до різних категорій людей з обмеженими можливостями здоров`я, а також до щасливим і здоровим людям. Коефіцієнти кореляції в обох групах для всіх понять, що використовуються в даному дослідженні, наближені до 0. Коефіцієнт кореляції склав: для поняття "інвалід" в групі дівчат -0,09, в групі юнаків 0,30- для поняття "сліпа людина" в групі дівчат -0,01- у юнаків дорівнює 0- для поняття "глуха людина" у дівчат дорівнює 0, у юнаків -0,10- для понять "людина з дитячим церебральним паралічем" у дівчат -0,12, у юнаків -0, 03- для поняття "розумово відстала людина" в обох групах 0,03 для поняття "щаслива людина" в групі дівчат -0,07- у юнаків -0,06- для зрозумілий я "здорова людина" у дівчат - 0,14- у юнаків -0,07.

Між дівчатами та юнаками не виявлено статистично значущих відмінностей з точки зору ставлення до даних категорій людей. Результати методики СД доповнюють представлені вище результати ЦСО. СД дозволяє побачити розташування досліджуваних понять в семантичному просторі респондентів і оцінити характер їх ставлення до різних категорій людей.

У нашому дослідженні виявлено певні групи осіб з обмеженими можливостями здоров`я, по відношенню до яких відзначається більш негативне ставлення серед респондентів. До їх числа відносяться інваліди в цілому, розумово відсталі люди і люди з дитячим церебральним паралічем. По відношенню до глухих людей з боку респондентів виявлено досить нейтральне ставлення. Серед усіх розглянутих в даному дослідженні груп людей з обмеженими можливостями здоров`я не чують займають найсприятливіший становище. По відношенню до незрячим людям респонденти проявляють більше негативних емоцій, ніж до нечуючих, але менше, ніж по відношенню до інвалідів в цілому, розумово відсталим людям і людям з дитячим церебральним паралічем.

В ході дослідження отримані результати, які повністю узгоджуються з наявними літературними відомостями про характер відносини здорових людей до осіб з обмеженими можливостями здоров`я та доповнюють ці дані.

Бучкін І. П., Лі Ц.