Проблема ресоціалізації делінквентна підлітків

Проблема ресоціалізації делінквентна підлітків є досить актуальною, тим більше на тлі зростання різних форм асоціальної поведінки від незначних проступків аж до виражених протиправних дій. Ще на початку 20 століття А.С.Макаренко запропонував п`ять основних прийомів корекції поведінки і нівелювання впливів кримінальної субкультури на неповнолітніх і довів їх дієвість на практиці. Проте, не можна недооцінювати вплив різних інтересів, захоплень, хобі, що, природно, повинно існувати поряд з трудовим і культурним освітою. Ряд авторів, що займаються питаннями самореалізації в поєднанні з саморегуляцією людини, стверджують, що хобі - це оперативний спосіб піти від афективної ситуації. Так як внутрішні зміни особистості, а саме це і є головною метою всього комплексу психокорекційної роботи з даним контингентом підлітків, відбувається не в момент, коли суб`єкт намагається бути "як всі", а коли зберігається його самобутність з урахуванням "дозволеного" рівня поведінкових проявів.

При обстеженні 59 вихованців Спеціального ТУ передмістя Санкт-Петербурга зі строгим контролюючим режимом (хлопчики у віці 14-16 років) виявилося, що 80% хлопців відвідують різні гуртки. Необхідно відзначити, що в училище є дуже широкий діапазон вибору занять від в`язання, фотографування і аж до важкої атлетики. Проте, 20% хлопців відмовляються від відвідування будь-яких гуртків. Звертає на себе увагу, що 22% підлітків займаються тільки в спортивних секціях і освоюють різні види боротьби. І тут постає досить серйозне питання про доцільність навчання неповнолітніх з протиправним поведінкою силових видів спорту, так як жорсткий стиль поведінки з проявами насильства по відношенню до оточуючих для них характерний.

Таким образному, у 80% делінквентна підлітків в рамках спеціального ТУ вдалося сформувати досить стійкі захоплення, які розширюють можливості їх саморегуляції з використанням стереотипних форм діяльності, що підтримують достатній рівень самооцінки.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!