Вплив індивідуальних особливостей тренера і спортсмена на ефективність спортивної діяльності

Спортивна діяльність - складний процес, що складається з багатьох циклів підготовки і, звичайно, змагань. Основну частину своєї діяльності спортсмен проводить на тренуваннях, де йде основна фізична, технічна, психологічна, моральна підготовка до змагань. Але дуже часто трапляється, що спортсмен показує на тренуванні хороші результати, тобто видно, що він готовий в усіх відношеннях, а на змаганнях програє. Наприклад, у фехтуванні це можна простежити на тренувальних боях: спортсмен в бою показує свою готовність - в даному випадку виграє боі- виходячи на змагання, він програє відповідальний бій, сутичку, змагання слабшому противнику, що не демонструючи свою підготовленість, тобто вся підготовленість куди -то йде, пропадає, і спортсмен не може реалізувати ті можливості, якими він володіє.

Це дуже актуальна проблема для багатьох спортсменів, певною мірою основи цього лежать в психології, в психологічній підготовці атлета. Причинами можуть бути самі різні чинники: боязнь противника, відповідальні змагання і інші. Все це породжує хвилювання, гарячковий стан, сплески на рівні емоційної сфери, але в загальному можна сказати, що людина знаходиться в стані стресу. Природно, все це діє на нервову систему, і в результаті можуть проявлятися порушення організму в цілому. Під впливом стресу і при невмінні його долати може вийти, що у спортсмена виникнуть проблеми на змаганнях, де він просто не зможе проявити свої можливості, які він показував на тренуваннях.

Вирішити цю проблему спортсмену повинні допомагати, звичайно, тренер і психолог. При цьому необхідний строго індивідуальний підхід до кожного конкретного спортсмена.

Спортсмену, звичайно, потрібно вміти самому регулювати свій стан, пригнічувати стрес або використовувати його в своїх цілях. Відповідно, потрібно враховувати важливі типологічні особливості кожного спортсмена (темперамент, сила нервової системи, вольові якості).

При адекватній оцінці індивідуальних особливостей спортсмена тренер повинен правильно будувати свою діяльність, тобто здійснювати грамотний відбір при вступі новачків, будувати графіки тренувань, обсяг навантажень.

У своїй роботі ми спробуємо дослідити те, наскільки адекватно або неадекватно оцінюють тренери індивідуально-типологічні властивості нервової системи своїх спортсменів на прикладі фехтування.

Вибір даної теми обумовлений практикою організації роботи зі спортсменами. Найчастіше тренери не враховують особливості властивостей нервової системи своїх підопічних, які визначають індивідуальний стиль спортивної діяльності останніх. Тобто спостерігається відсутність використання індивідуального підходу до кожного конкретного спортсмена, а слідчо, поява труднощів в тренувальному процесі.

Таким чином, дослідницької гіпотезою і буде припущення про те, що ефективність і, відповідно, результативність змагальної і тренувальної діяльності спортсменів підвищиться в результаті побудови тренером індивідуальної системи підготовки для кожного вихованця з урахуванням властивостей нервової системи.

Відповідно до заявленої гіпотезою було сформульовано такі завдання:

- Визначення індивідуально-типологічних особливостей нервової системи спортсменів за допомогою психодіагностичних методик.

- Виявлення того, наскільки тренер враховує особливості нервової системи спортсмена при складанні програми роботи з ним.

- Встановлення адекватності і неадекватності очікувань тренера з приводу індивідуально-типологічних особливостей спортсмена.

За результатами дослідження планується проводити консультування спортсменів з приводу особливостей їх нервової системи, консультування тренерів, в ході якого їм дається інформація про отримані результати діагностики їх підопічних, а також рекомендації про побудову індивідуальних методів роботи зі спортсменами. При бажанні обох сторін планується проводити спільні консультації з тренером і спортсменом.

Євдокимов М.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!