Оцінка ефективності комунікативно-орієнтованої навчальної середовища

Величезний потенціал комп`ютерних технологій дозволяє вирішувати різнопланові завдання організації освітніх середовищ. Побудова навчальних мережевих спільнот, розвиток дистанційного навчання - все це і багато іншого є яскравим прикладом інтеграції інформаційних засобів в освітній процес. Питання полягає в тому, наскільки ефективною є така експансія комп`ютерних технологій в навчанні? І якщо заломлювати поняття ефективності через призму різних психологічних підходів до дослідження й проектування освітнього процесу, то можна прийти до різних відповідей на поставлене запитання.

Розроблена нами модель організації спільної навчальної діяльності з використанням комп`ютерних комунікацій заснована на використанні комп`ютерної програмної середовища, що дозволяє організувати і управляти взаємодією студентів в спеціалізованих мережевих конференціях. Зміст навчальної діяльності в пілотажний експерименті було пов`язано з моделюванням взаємодії консультанта і оптанта в профконсультуванні. Формою організації навчальної діяльності послужила рольова гра, в ході якої "консультант" повинен був будувати взаємодію з "оптантом", маючи можливість отримувати підтримку від супервизоров, які спостерігали і обговорювали процес консультації.

Взаємодія учасників мало ряд обмежень комунікації:

спілкування носило опосередкований і асинхронний характер, (учасники не мали можливості безпосередньо спілкуватися), що вплинуло на рефлексивний і змістовний характер спільної діяльності;

обмеження комунікації давали учасникам можливість спостерігати за всім процесом консультування і паралельно обговорювати його з іншими, що важко або неможливо в умовах безпосередньої взаємодії;

обмеження стосувалися правил обміну повідомленнями, які дозволяли структурувати і розвивати всі запропоновані ідеї, а в подальшому повернутися до них в подальшому, вже очному обговоренні.

Реалізація експериментальної моделі відбувалася за етапами:

пілотажно дослідження використання комп`ютерних комунікацій при вирішенні навчально-професійних завдань, яке дозволило виділити ряд особливостей взаємодії учасників в умовах опосередкованих комп`ютерних комунікацій;

визначення психологічних умов впливу обмежень в комунікації на розвиток навчально-пізнавальних дій при асинхронно-опосередкованих формах навчального взаємодії, це дозволило стверджувати, що обмеження в комунікації впливають на розвиток навчально-пізнавальних дій.

На наш погляд, якісним критерієм ефективності використання комп`ютерних технологій може стати можливість організації процесу інтеріоризації досвіду учасників взаємодії і його екстеріорізація в конкретних умовах. У спеціально організованої комунікативно-розподіленої середовищі ця можливість реалізується через побудову спільної форми навчальної взаємодії, яка включає в себе:

розподіл початкових дій відповідно до ролей, описаними в інструкціях;

обмін діями-повідомленнями (всі дії розгорталися у вигляді обміну повідомленнями в асинхронному режимі);

взаєморозуміння, що визначає знаходження і побудова спільного "рішення" (учасникам групи доводилося домовлятися про складання спільної общегрупповой підтримки);

планування спільних способів роботи, засноване на визначенні учасниками адекватних завданню умов протікання діяльності: консультації та надання підтримки;

рефлексію, де рефлексивне дію організовувалося як особливий вид кооперації різних позицій учасників взаємодії.

Особливе значення має забезпечення рефлексивно-змістовного аналізу спільних дій, який представлений як у взаємодії "супервизоров", так і в очному обговоренні всього процесу учасниками. Структуровані в часі і "просторі ролей" повідомлення виступають основним змістом Послеігровая дискусії і мають потенціал в ініціації рефлексії та аналізу власної професійної діяльності.

Критерієм ефективності можуть служити кількісні показники співвідношення емоційного, процедурного і предметного рівнів взаємодії, що вказують на фактори конструктивного впливу обмежень в комунікації. Активність взаємодії учасників комп`ютерного середовища (кількісний показник частотності повідомлень), може вказувати на залученість і мотивацію учасників і ефективність обраної форми і методів.

Визначення критеріїв ефективності дозволяє прояснювати подальші напрямки дослідження організації комунікативного простору в професійній освіті.

Щербінін М.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!