Діалог як простір передачі смислів

Для психології в сучасних соціальних умовах, що характеризуються полікультурного, а тому, різнорідністю світоглядних позицій, особливої актуальності набувають питання, пов`язані з проблемами розуміння і на цій основі ефективної взаємодії, суб`єктів, у сфері навчального процесу, виробництва, політичній сфері і т.п. Аналіз ситуації ефективної взаємодії індивідів, де відбувається розвиток їх психологічних якостей, передбачає вивчення тієї особливої комунікативної ситуації, в якій здійснюється це взаємодія. У загальному вигляді, ситуацію, коли взаємодія носить ефективний, конструктивний характер можна позначити як діалог.

Поняття діалогу в рамках взаємодії індивідів набуло широкого поширення, в основному, в сфері психології спілкування - дослідження (Васильєвої І.І., Бєляєва О.В., Майклз С), в сфері психології мислення - дослідження (Білоусової А.К., Кучинського Г.М., Полікарпова В. А.).

В рамках діяльнісного підходу, діалог, на думку Г.М. Кучинського, можна визначити як провідну форму взаємодії партнерів, адекватну виконуваній діяльності. Аналіз розвитку діяльності учасників їх мотивів, цілей і смислів виступає необхідним компонентом при вивченні даного взаємодії.

Діалог, за визначенням Г.М. Кучинського, являє собою процес суб`єкт-суб`єктної взаємодії, але, перш за все, є взаємодією виражених в слові смислових позицій співрозмовників. З точки зору псіхосінергетікі (Клочко В.Є.), і зокрема, в контексті самоорганізації спільної розумової діяльності (Білоусова А.К.), діалог виступає як взаємодія двох цілісних психологічних систем, тим самим можливо простежити розвиток цілісної психологічної ситуації учасників діалогу, а не тільки конкретних смислових позицій, визначених тематикою діалогу.

У діалозі взаємодіють психологічні системи, центрами яких виступають партнери, в результаті цієї взаємодії виникає особливий "породжує ефект" - системне утворення, яке визначається як загальна психологічна ситуація як загальний ділянку "пересічних різнорідних світів учасників (Білоусова А.К., 2002). Породжене освіту є поєднанням предметно - смислових характеристик психологічних систем учасників взаємодії. Підсумком взаємодії має стати утворення загальної психологічної реальності, реалі ующей в собі індивідуальні психологічні системи учасників взаємодії.

Слід розрізняти можливі варіанти спільності психологічних ситуацій партнерів. Маючи подібні смисли предмета, на який спрямована діяльність, учасники можуть володіти подібними цілями, але, різними мотивами. Необхідно визначити і розмежувати два можливих варіанти взаємодії. Перший, передбачає взаємовиключні мотиви учасників ситуації. В цьому випадку, в одній ситуації перед ними з`являється "неподільний об`єкт", який виступає метою для кожного з них. Це класична формула конфлікту (Гришина Н.В., 2003). Другий варіант передбачає, що не взаємовиключні мотиви. В цьому випадку, взаємодії індивідів може і не бути, якщо кожен з учасників має всі необхідні засоби і можливості для досягнення мети. У разі відсутності необхідних коштів досягнення мети, присутність в ситуації іншого учасника розширює можливості досягнення мети. Така взаємодія визначається нами як діалог. Діалог виступає як форма ефективної взаємодії і має характер спільної діяльності (предметної, розумової).

У спільній діяльності учасники не тільки отримують один від одного, відсутні у кожного окремо, компоненти досягнення мети, але, що не менш важливо, створюють їх. В цьому випадку, здійснюється самоорганізація діяльності, тому що, в ній, поряд з наявними до взаємодії цілями, мотивами і смислами, з`являються нові, які мають статус "новоутворень".

Т.ч., діалог як форма конструктивної взаємодії, виступає тим простором, в якому відбувається утворення спільної психологічної ситуації. Розвиток процесів самоорганізації в загальній психологічній ситуації змінюють, трансформують свідомість учасників, їх психологічні ситуації, викликаючи зміни в діяльності "(Білоусова А.К., 2002). В результаті, відбувається розвиток актуальних потреб і можливостей партнерів по взаємодії.

У діалозі відбувається передача "відкритих" психологічних якостей партнера (смислів предмета) для здійснення спільної діяльності, що проявляється в явищі смислопередачі. Передані в діалозі смисли входять до складу індивідуальних психологічних ситуацій партнерів, змінюють і перетворюють їх, тим самим, викликаючи розширення загальної психологічної ситуації.

Лещинський Андрій Володимирович