Феномен поділу знань в організаційній психології

Феномен поділу знань в організації є психологічним ядром управлінської технології, відомої як менеджмент знань. У психологічній літературі (в основному англомовні джерела) під поділом знань (Knowledge Sharing, або скорочено KS) розуміється процес передачі та отримання знань між людьми (трансферт, взаємообмін), що сприяє появі нового розуміння щодо розв`язуваних в організації завдань. Оптимізація процесів поділу знань є актуальною не тільки в контексті менеджменту знань, а й для вирішення інших організаційних завдань, наприклад, при розробці стратегічного управління (прийняття рішень), впровадження інноваційних процесів, організаційного навчання та ін.

В даний час склався дефіцит вітчизняних досліджень в цьому напрямку, в той час як англомовні джерела демонструють достатній ступінь опрацьованості проблеми. Незважаючи на склався дефіцит теорії, потреби практики такі, що в умовах сучасної організації проблема поділу знань співробітниками встає досить гостро. Це обумовлено перш за все тим, що сьогодні успішні організації розглядають знання як ключовий ресурс виробництва.

Зарубіжні дослідження, присвячені феномену поділу знань, пропонують досить широкий арсенал теорій, моделей і факторів, що впливають на цей процес, а також заходів, що сприяють підвищенню ефективності поділу знань. В цілому дослідники відзначають ускладненість поділу знань, обумовлену трьома групами причин:

географічна ізольованість не тільки різних структурних підрозділів, але, часом, і членів однієї команди, особливо коли мова йде про так званих розподілених командах;

укрупнення організацій, що призводять до того, що співробітнику простіше придумати спосіб виконання чого-небудь, ніж шукати цю інформацію у колег в багатотисячної організації;

особистісні особливості персоналу, які проявляються в небажанні ділитися знаннями.

У своєму дослідженні ми акцентували увагу на феномен поділу знань в розподілених командах. Під терміном "розподілена команда" розуміється група людей, які мають спільну мету і працюють в рамках просторових, тимчасових і організаційних кордонів в першу чергу за допомогою електронних засобів. Повсюдна комп`ютеризація грає двояку роль. З одного боку, нею в значній мірі спровоковані перші дві причини, адже без комп`ютерних комунікацій навряд чи було б можливим розміщення підрозділів по різних частинах світу. З іншого боку, саме засоби комунікації, які вона надає, допомагають частково нівелювати складності взаємодії в умовах ізольованості або неможливості особистого контакту. Цілком усвідомлюючи важливість виникають в зв`язку з цим проблем, зарубіжні дослідники зараз активно вивчають можливості і обмеження CSCW-систем - систем для здійснення спільної діяльності за допомогою комп`ютера (Computer supported cooperative work).

Важливим поняттям для процесу поділу знань є транзактного пам`ять (team transactive memory), під якою розуміється пам`ять групи про те, "хто знає те, що ...", і наявність якої призводить до ясного розуміння знань і умінь колег, що дозволяє, в свою чергу, членам групи працювати в їх власних областях, знаючи при цьому про можливості інших. Нами створено та апробовано на контингенті IT-фахівців алгоритм визначення TM-пам`яті організації та побудови комунікаційної мережі, що відбиває уявлення співробітників про те, хто і що може знати. Визначення структури комунікації знань в поєднанні з робочими процесами в наочному вигляді значно підвищує ефективність розділення знань в організації.

Ми також визначили критерії ефективності поділу знань: максимальна включеність співробітників в KS-поведінка (поведінка поділу знань) і задоволеність співробітниками процесом поділу знань. Для виявлення цих параметрів нами створені і апробовані на контингенті IT-фахівців кілька методик для вимірювання ефективності поділу знань і його складових.

Червінська К.Р., Антропова М.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!