Особистість і наукове пізнання

Потреби особистості в знаннях задані її приналежністю до певних соціальних груп і суспільства. Щоб стати мотивом діяльності, потреба в знаннях повинна відобразитися зі свідомістю особистості. Це відображення може бути більш або менш повним, а іноді і мінливим, так як кожна людина планує і здійснює свою діяльність відповідно до конкретних різноманітними обставинами життя, керуючись особистим досвідом. Освоєння наукових знань розширює горизонт бачення світу, розвиває пізнавальні здібності, формує творчий потенціал особистості. У той же час слід зазначити, що знання необхідний, але не достатній орієнтир, якщо їх засвоєння відбувається у відриві від інших ціннісних орієнтирів (моральних норм, суспільного ідеалу і інших).

Оволодіння необхідними науковими знаннями здійснюється через систему освіти, тому бажання людини постійно підвищувати свій професійний рівень може розцінюватися як перевірка ефективності його ціннісних орієнтацій. Тут можливо розбіжність між засвоєними особистістю принципами і тими, які кладуться в основу, припустимо, поганих вчинків. Це говорить про те, що орієнтація людини на науку є суто зовнішньої, словесної, що не торкається глибин його душі і свідомості.

Засвоєння знань і перетворення їх в ціннісну орієнтацію - відбувається поступово. Сам процес має напрямок від сприйняття навколишньої дійсності до творчого перетворення дійсності на основі наукових принципів.

Найголовніша передумова формування ціннісних орієнтацій особистості по відношенню до науки полягає в тому, що цей процес допомагає зрозуміти людині справжню мету пізнання, що має значення для вирішення завдань успішного розвитку, так і окремої особистості. Наукові знання краще засвоюються тоді, коли показана їх зв`язок з життєвими інтересами і потребами особистості. Закріплення знань на практиці дозволяє перетворити потреба в науковому знанні з абстрактної в відчутну, інтерес - в зацікавленість, особливий психологічний стан готовності до сприйняття знань. Цінність наукових знань може виявляти себе не тільки на практиці, але і в навчанні. В цьому випадку значимість наукових знань полягає в тому, що вона формує світогляд навченою особистості, готує особистість до виконання соціальних функцій і є засобом розвитку творчих здібностей особистості. Трансляція знань і збереження пізнавальної діяльності обумовлено свідомістю особистості.

Весь процес засвоєння знань підвищить соціальну активність особистості, розширить її участь в обговоренні та вирішенні різних завдань суспільства. Свідомість обумовлює форми пізнавальної діяльності, збереження і трансляцію знань наступним поколінням.

Супрун Н.Г.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!