Організаційна культура як умова ефективності командної взаємодії

В даний час підхід, заснований на культивуванні індивідуального успіху окремих співробітників, поступається місцем командному підходу до організаціям. Саме ефективна команда забезпечує організації конкурентну перевагу на ринку праці. Однак в рамках нової парадигми управління вивчення команди не можна розглядати поза культурного контексту організації. Визнання самого існування командного підходу пов`язано з дослідженнями в галузі розвитку організації і уявленнями про останню, як про що володіє особливою культурою, цінностями, символічними ритуалами.

Організаційна культура є однією зі складових командного менеджменту, оскільки він тісно пов`язаний з символічними способами репрезентації управлінської діяльності (Т. Ю. Базаров, Б. Л. Єрьоміна та ін.). Звертаючи увагу на соціально-психологічний зміст організаційної культури, ми можемо виділити елементи культури організації, які, в свою чергу, є критеріями або регуляторами ефективного функціонування команди (наприклад, цілі, цінності та ін.).

Таким чином, вивчення команди в контексті організаційної культури є одним з пріоритетних напрямків в галузі соціальної психології.

Мета цього дослідження вивчити особливості уявлень про команду в контексті організаційної культури та визначити готовність співробітників організації до командній взаємодії. В якості методу дослідження нами використовувалося структуроване інтерв`ю і анкетування для вивчення організаційної культури. Модель організаційної культури, запропонована Д. Денісоном, дає можливість виміряти характеристики культури (здатність до адаптації, місія, стабільність, залученість), кожна з яких, додатково індексується.

В ході дослідження ми отримали результати по кожному з параметрів. За допомогою непараметричного критерію Манна-Уїтні були виявлені відмінності в організаційних параметрах за такими індексами: створення змін (U = 0,00 при p = 0,005), орієнтованість на клієнта (U = 0,5 при p = 0,007), бачення (U = 0,00 при p = 0,006), координація і інтеграція (U = 1,00 при p = 0,009), ключові цінності (U = 2,00 при p = 0,016), повноваження (U = 0, 00 при p = 0,005) , розвиток здібностей (U = 0,00 при p = 0,006), командна орієнтація (U = 0,00 при p = 0,004). Згідно з отриманими результатами для некомерційних організацій характерні відносно висока здатність до адаптації, разделяемость базових цінностей співробітниками організації та інтегрованість дій співробітників, залученість співробітників у загальну справу. Аспекти організаційної культури дозволяють нам діагностувати спрямованість організації. Виразність показників "залученість" і "здатність до адаптації" в некомерційних організаціях підкреслює схильність до компромісу і змін, гнучкість організації, спрямованість зовні. Для державного освітнього закладу характерні відносно низькі показники по кожному з параметрів.

В ході вивчення уявлень про команду і переваги команди був виділений ряд категорій, що описують різні уявлення про команду. Так, керівники державної установи визначають команду через такі категорії, як об`єднання людей, наявність спільної мети, результат, відмова від особистої вигоди, єдиний задум. Можна говорити, що мова йде про загальне бачення функціонування команди в організації, про команду, яка орієнтована на завдання, на результат. Керівники громадських організацій визначають команду як актив, ядро, групу людей, які проявляють розумну ініціативу. Бачення функціонування команди і місії організацій збігаються. Йдеться про команду, яка орієнтована на сам процес взаємодії. Аналіз уявлень про команду і її характеристиках в контексті організаційної культури дозволяє говорити про виділення групи показників, які повинні бути притаманні будь-якій команді і забезпечувати її ефективність, і про виділення групи показників, які можуть характеризувати команди в умовах різних організаційних культур.

На наш погляд, вивчення уявлень про команду в контексті організаційної культури - важливий етап, що передує розробку і реалізацію програми по соціально-психологічного забезпечення командоутворення. Отримані результати дозволили визначити вектор заходів, спрямованих на поліпшення взаємодії в рамках командного підходу з урахуванням специфіки організаційної культури.

Короткіна Е. Д., Пелевіна І. М.