Асиметрія мозку при формуванні адаптивного і девіантної поведінки школярів

Розвиток специфічно людських якостей - мови, мислення, соціальна і професійна адаптація в значній мірі пов`язані з формуванням асиметрії зон кори головного мозку, його сенсорної і рухової структур. В основному цей процес стабілізується після закінчення статевого дозрівання, що призводить до формування стійкого когнітивного стилю і, відповідно, здатності до ефективної (чи ні) адаптації до різних факторів середовища.

З літературних джерел відомо, що часто дезадаптивной поведінка супроводжується відхиленням показників асиметрії від середнього популяційного рівня, частіше вліво (левшество), а іноді вправо (надлишкове правшество). При цьому в більшості досліджень асиметрія вимірюється за допомогою невеликого числа показників і оцінюється в цілому (так звана "загальна асиметрія").

У нашому дослідженні була поставлена мета: вивчити зв`язок індивідуального профілю асиметрії з адаптацією старшокласників до профільного навчання і наявністю девіантної поведінки. Для цього за допомогою батареї з 20 тестів оцінювалася моторна і сенсорна асиметрії у відсотках від сумарної кількості відповідних тестів у 350 школярів 14-17 років. Діти були розділені на наступні групи: з традиційним навчанням, з навчанням за фізико-математичного, по хіміко-біологічному та гуманітарного профілів. Крім цього обстежені підлітки, звинувачені: в крадіжці, грабежі та вбивства і підлітки з діагнозами: алкоголізм, наркоманія (всі групи окремо).

Виявлено, що середнє співвідношення моторної і сенсорної асиметрії в традиційних класах + 25% і + 10% відповідно (+ правшество), тоді як в профільних воно значно вище (+ 40% і + 40% у істориків, + 50% і + 50% у філологів, + 55% і + 35% у хіміко-біологів і + 45% і 60% у фізико-математиків).

Більшість груп з девіантною поведінкою потрапило в проміжну зону: наркомани + 33% і + 10%, грабіжники і вбивці хлопчики + 40% і + 10%, злодії + 20% і + 30%. Окремо стоять алкоголіки, асиметрія у яких значно зрушена вправо (+ 65% і + 65%) і дівчатка грабіжники і вбивці (+ 5% і 0%).

Аналіз кореляційної матриці показників асиметрії, психоемоційного статусу (тест Люшера) і особистісних особливостей (тест Кеттела) виявив різкі зміни загального числа зв`язків та їх структури у школярів в залежності від профілю та у девіантних груп в порівнянні з "нормальними" школярами. Так середня кількість достовірних кореляцій на один показник в традиційних класах - 5,5 у гуманітаріїв - 6,6- у природничо-наукових класів - 11. При цьому у алкоголіків - 2 наркоманів - 3,5 злодіїв - 5 грабіжників і вбивць-дівчаток - 8- вбивць-хлопчиків - 15.

Крім цього оцінювалося відношення кількості вертикальних, ієрархічних, міжблочних зв`язків (за кількістю кореляцій між блоками показників, що відображають процеси центральної регуляції і координації функцій) до кількості горизонтальних, внутрішньоблокових зв`язків (що відображають процеси місцевої регуляції). Це співвідношення зростає від традиційних і гуманітарних класів (0,6-0,8-1) до 1-1,3 у природничо-наукових класів. У наркоманів, алкоголіків і злодіїв воно становить 0,2-0,3- у вбивць-хлопчиків 0,9 і вбивць-дівчаток і грабіжників 1,6-1,9.

Таким чином можна зробити висновок, що для успішної адаптації до різних форм навчання потрібен певний співвідношення парціальних асиметрій, що сприяє формуванню ефективних функціональних систем з оптимальною кількістю і співвідношенням зв`язків. Значні зміни в співвідношенні асиметрій або вихід її за оптимальні межі веде до розпаду або перевантаження функціональних систем різних форм дезадаптації.

Гольдшмідт Е.С.