Специфіка внутріполушарние когерентногсті у ліворуких і праворуких

В даний час, у зв`язку з бурхливим розвитком сучасних методів дослідження, таких як магнітно-резонансна та позитронно-еміссіонаая томографія, нагромадилася величезна кількість даних про те, як у праворуких і у ліворуких півкулі мозку відрізняються між собою по ряду морфологічних, функціональних і біохімічних параметрів , що знаходить своє відображення в особливості їх психічної діяльності.

Виходячи з моделі специфіки межполушарного взаємодії у праворуких і ліворуких, запропонованої М.М. Безруких, виділяється два типи зв`язків: жорсткі і пластичні, які домінують у ліворуких при виконанні будь-якого роду функціонального навантаження. Виходячи з цього багато дослідників говорять про те, що асиметрія мозку ліворуких носить дифузний характер, в той час як праворукі за цією ознакою відрізняються більшою латерализацией психічних функцій.

Тому нами була висунута наступна гіпотеза, що в результаті аналізу внутріполушарние когерентності при виконанні різних видів когнітивної діяльності у праворуких і ліворуких будуть виділені специфічні для них жорсткі когерентні зв`язку, присутні у всіх запропонованих нами пробах.

Мета дослідження. Виявити специфіку внутріполушарние когерентності у праворуких і ліворуких.

Метод дослідження. Метод ЕЕГ.

У дослідженні брало участь 30 чоловік жіночої статі у віці від 18-20 років. Серед них було виділено 14 людина з ведучою лівою рукою і лівим парціальним профілем асиметрії, які склали експериментальну групу і 16 праворуких з парціальним правим профілем - контрольна група. У всіх випробовуваних реєструвалося ЕЕГ за допомогою 21 відведення, розташованих по системі 10/20 з встановленням поліграфічних каналів ЕКГ, ФПГ, ЕМО і ЕОГ. В процесі запису ЕЕГ давалася функціональне навантаження у вигляді ряду логічних, рахункових і творчих завдань. Після проведеного дослідження проводився аналіз фрагментів ЕЕГ по функціональним пробам щодо функції когерентності в частотних діапазонах альфа (8-13 гц.), Бета 1 (13-24гц.) І бета 2 (24-35гц.). Так само були виділені жорсткі когерентні зв`язку, рівень яких становило від 0.8-0.9 у кожної групи піддослідних. Далі проводився статистичний аналіз рівнів когерентності виділених зв`язків в експериментальній і контрольній групі за допомогою програмного забезпечення Statistika 6.0 і NCSS.

Результати дослідження. В ході аналізу внутріполушарние когерентності по кожній пробі були отримані наступні дані: локалізація внутріполушарние когерентних зв`язків у ліворуких в альфа діапазоні переважно у фронтальному і темпоральном відділах правої півкулі (F8-F4, T4-T6, T4-C4) - у праворуких - в лівій півкулі у фронтальному, центральному та темпоральном відділах (F7-F3. F3-C3). При аналізі бета 1 діапазону у ліворуких - у фронтальних і темпоральних відділах обох півкуль (F8-T4, T4-T6, F7-T3, T3-T5) - у праворуких локалізація зв`язків в центральних і фронтальних відділу лівої півкулі (F3-F7, F3 -C3, F4-FP1, FP1-FPZ). У бета 2 діапазоні у ліворуких у фронтальних відділах лівої півкулі (F3-FZ), в темпоральних відділах обох півкуль (T6-T4, T5-T3) - у праворуких зв`язку локалізовані в центральних і парієтальних відділах обох півкуль (C3-P3, CZ- C4, C4-P4).

Висновок: дослідження показали, що внутріполушарние когерентні зв`язку переважно локалізовані в провідному полушаріі- кількість когерентних зв`язків у праворуких вище, ніж у ліворуких, що говорить про пластичності межполушарного взаємодії і диффузности функціональної міжпівкульна асиметрії в цій групі випробовуваних.

Саакян Оксана Сааковна