Діагностика стану вагітних в умовах гбо-терапії

У лікуванні деяких видів ускладнень вагітності, крім медикаментозних, в якості одного з основних методів, використовується лікування підвищеним тиском кисню, здійснюване в барокамерах - гіпербарооксігенація (ГБО-терапія). Курс лікування складається з пробного 15-хвилинного сеансу і п`яти 60-хвилинних сеансів. Дана терапія надає широкий спектр позитивних ефектів, в тому числі нівелює ознаки гіпоксії і нормалізує фето-плацентарний взаємодія. Проте, ГБО-терапія може виявитися нестерпною для деяких пацієнтів з суб`єктивних причин, навіть в разі відсутності об`єктивних протипоказань. На ефективності ГБО-терапії може негативно позначатися психоемоційне напруження, яке викликається перебуванням в замкнутому просторі і деякої сенсорної депривації.

Метою цього дослідження було вивчення динаміки функціонального стану (ФС) вагітних з різним індивідуальним профілем МФАс під час курсу ГБО-терапії. Відповідно до мети були висунуті наступні завдання:

1. Вивчити психофізіологічні еквіваленти ускладненого перебігу вагітності у жінок з різним профілем МФАс.

2. Вивчити особливості ФС у жінок з різним профілем МФАс до, під час і після ГБО-терапії.

Обстежено 72 жінки, в 2-3 триместрі вагітності, у віці від 16 до 40 років, які перебувають на лікуванні в Ростовському НДІ акушерства і педіатрії і отримують ГБО-терапію з приводу фето-плацентарної недостатності. Для діагностики функціонального стану застосовувалася методика вимірювання часу простої зорово-моторної реакції (ВПЗР), що здійснюється на апараті СКІФ-1. Вимірювання ВПЗР в 4-х типах проб (2 іпсилатеральний і 2 контрлатеральной) дозволяло відстежувати не тільки динаміку функціонального стану до і після сеансів, а й динаміку міжпівкульна функціональної асиметрії. Додаткову інформацію надавали вимір частоти серцевих скорочень і тест Суб`єктивна хвилина, причому виконання цих вимірювань було можливо і в самій барокамері. Для визначення особистісної та ситуативної тривожності використовувався тест Спілбергера-Ханіна. Для оцінки емоційного статусу і вегетативного балансу застосовувався восьмицветного тест Люшера. Для більш точної інтерпретації результатів додатково проводилася діагностика темпераменту. Для визначення індивідуального профілю МФАс використовувався комплекс поведінкових проб на визначення переваги функцій тієї чи іншої сторони, включаючи опитувальник Аннет. Визначення функціонального стану проводилася перед початком курсу ГБО, після першого сеансу, а також до і після останнього сеансу. Визначення темпераменту і індивідуального профілю МФАс проводилося на початку курсу. При пилотажном дослідженні показано, що такий розподіл діагностичних проб є найменш утомливих для вагітної і найбільш доцільним для дослідження.

У переважної більшості обстежених виявлено праволатеральний профіль МФАс - 70%, неравнораспределенний і равнораспределенія (парціальний) профіль, у 12% і 11% відповідно, леволатеральний профіль у 7%. Аналіз співвідношення профілю МФАс і локалізації плаценти у жінок з отяжене перебігом вагітності показав, що серединна локалізація плаценти є супутнім ознакою ускладнення незалежно від профілю МФАс. Правобічна локалізація плаценти несприятлива для жінок з леволатеральним і неравнораспределенним парціальним профілем, а лівостороння - для жінок з праволатеральним і равнораспеределенним парціальним профілем. Найбільш сприятливі зміни ФС після ГБО були відзначені у жінок з леволатеральним профілем, незалежно від їх індивідуально-особистісних характеристик. У групі з равнораспределенія профілем на загальному сприятливому фоні у жінок з флегматичним темпераментом спостерігалося погіршення клінічних показників. У групі з неравнораспределенним профілем різких погіршень або явних поліпшень ФС відзначено не було. У групі з праволатеральним профілем спостерігалися явні поліпшення ФС у сангвініків і погіршення у меланхоліків.

Поліпшення показників ВПЗР спостерігалося в таких випадках: у осіб з праволатеральним профілем в пробі на праву руку і праве око, у осіб з равнораспределенія парціальним профілем в пробах на праву руку - праве око і ліву руку - ліве око, у осіб з неравнораспределенним профілем в пробах на праву руку - ліве око і ліву руку - праве око. Виходячи з раніше отриманих даних, ми в праві припустити, що при ускладненому перебігу вагітності у жінок з праволатеральним профілем, лівосторонньої або амбідекстральной локалізацією плаценти ГД локалізована в лівій півкулі, у осіб з лівостороннім профілем, правої або амбідекстральной локалізацією плаценти ГД локалізована в правій півкулі, у осіб з парціальними профілями ГД не має вираженої локалізації.

Химичева Л.В.