Особливості структури розумового розвитку дітей-лівшів

Проблема ліворукості найтіснішим чином пов`язана з феноменами межполушарного взаємодії, в рамках яких здійснюються когнітивні процеси. Відмінності в приватних стратегіях і способах обробки інформації правою і лівою півкулями надзвичайно варіативні навіть в межах звичайної психіки і тим більше непередбачувані, коли мова йде про можливий перерозподіл ролей у виконанні провідних для людини видів діяльності. У численних дослідженнях психічного статусу лівшів вказується на те, у них спостерігаються спотворення, своєрідні затримки і диспропорції формування різних, в тому числі і вищих психічних функцій: усній і письмовій мові, пов`язаних з нею читання, рахунки, конструктивних навичок, сприйняття і т.п .

Цілком виправдано припущення про те, що психічні процеси у лівшів менш латералізованние, менш залежні від конкретного півкулі, і в складних формах діяльності інтеграція і взаємодія правої і лівої півкуль реалізовується інакше, ніж у правшів. Ще більш ускладнюється пояснювальна грунт феноменології, коли в якості носія ліворукості виступають діти, мозок яких морфологічно незрілі. Поширеність і зростання ліворукості в дитячій популяції пояснюються різними зовнішніми і внутрішніми причинами - припиненням переучування неправорукіх, дизонтогенез межгіппокампальних комісуральних систем (Л. Цвєткова), недостатньою сформованість стовбурових систем (Н. Богданов) і рядом інших, що лежать як в сфері соціальної життя, так і в сфері особливостей онтогенезу (Т.А. Доброхотова, Н.Н. Брагіна- Т.М. Марютіна- В.А. Москвін та ін.).

Проведене порівняльне дослідження 22 ліворуких і 22 праворуких дітей 7? 9 років за допомогою серії тестів, що відображають різні мнестичні, гностичні та когнітивні функції (короткочасна зорова і слухоречевого пам`ять, характеристики уваги, оцінка візуально-просторового і сомато-просторового Гнозис, прогресивні матриці Равена, вербально-логічне та образне мислення) показало, що майже за всіма реєструється показниками низького і середнього рівнів діти-лівші в процентному відношенні переважають над правшами, але картина різко міняється на протилежну, коли аналізу починають подвер аться показники методик, що лежать вище середнього рівня.

Розрахунок середніх величин зазначених характеристик розумового розвитку продемонстрував різні ступеня переважання інтелектуальних функцій праворуких над ліворукими, але найбільш помітні і статистично достовірні відмінності подібного роду були зареєстровані лише за параметрами структурного і вербально-логічного мислення (tst = 2,06 і 2,73 відповідно-p lt; 0,05).
Порівняння кореляційних матриць, отриманих за матеріалами двох груп, показало, що в обох випадках структура внутрішніх взаємодій між різними аспектами розумової діяльності у право- і ліворуких істотно відрізняється. Якщо в контрольній групі основну об`єднуючу роль ( "зірок") грає пара "зорово-моторна координація? Зорова пам`ять" (r = 0,52- p lt; 0,05), то в експериментальній групі другий показник замінюється показником лінійного мислення (за методикою Равена) (r = 0,68- p lt; 0,001) - дітям лівшам, ймовірно, більшою мірою властиве при реалізації інтелектуальних функцій використовувати не усталені і закріплені в пам`яті розумові навички, а кожен раз в проблемних ситуаціях заново їх промислівать, пристосовуючи процес вирішення під атипову мозкову організацію. Настільки ж істотні відмінності характерні і для периферійних компонентів кореляційних матриць, які інакше у лівшів будують свої статистично достовірні відносини залежності? незалежності з центральними детермінують показниками.

Факторизация отриманих в експерименті даних дозволила виявити особливості латентної ієрархії відносин між показниками розумової діяльності дітей-лівшів. Якщо у правшів ключовим компонентом першого, найпотужнішого чинника є процеси мислення і короткочасної зорової пам`яті, то у дітей-лівшів основне навантаження в ньому починає нести швидкість переробки інформації, що поєднується з сомато-просторовим і зорово-просторовим гнозісом - найбільш проблемними для лівшів аспектами їх життя. Цей факт доводить значну роль динамічних особливостей психічної діяльності ліворуких в актуалізації їх вищих психічних процесів. Другий фактор у них відображає спільність відтисненого на другий план вербально-логічного мислення з обсягом короткочасної і зорової та слухової пам`яті, що, можливо, свідчить про використання лівшами мови для допомоги собі при добуванні інформації з зорової пам`яті, або, навпаки, що компенсує роль зорових образів при дефіциті мовних функцій внаслідок атипового розташування мовних зон. Структурний мислення, що вимагає значних зусиль уваги, стало змістом навантажень третього фактора. Відповідні характеристики другого і третього виділилися факторів у праворуких дітей мали інші смислові акценти, що підтверджує припущення про різний спосіб організації розумових процесів в досліджуваних групах.

Бізюк А.П., Швецова Н.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!