Психологічні особливості вперше засуджених і правопорушників з великою кількістю судимостей

Серед безлічі проблем, перенесених в нове тисячоліття, найбільш злободенною по праву може вважатися злочинність. Сформована в країні пенітенціарна система багато в чому успадкувала від минулого традиційні методи роботи з засудженими, які характеризуються каральної спрямованістю. Насправді такий односторонній підхід до виправлення засуджених не дає значимого ефекту, тому що не викликає істотних позитивних змін в деформованої особистості засудженого. Більш того, часто породжує ще більшу соціальну відчуженість і негативне ставлення до суспільства і моральним нормам. Таким чином, можна говорити вже про сформований кримінальному співтоваристві, учасниками якого є одні й ті ж люди. В результаті стабільно зростає кількість ситуацій з групової та рецидивної злочинністю.

Таким чином, актуальність проблеми дослідження визначається, з одного боку, соціальної та практичної значимістю питань створення ефективних заходів впливу в зв`язку з новою тенденцією УІС на гуманізацію покарання, так як колишні методи показують свою неспроможність, з іншого боку тим, що проблема психологічних особливостей засуджених, що має на увазі різноаспектне розгляд, вивчена недостатньо. Згідно зі статистикою 85% людей які відбувають покарання зазвичай повертаються до в`язниці знову. Ця цифра спонукала мене більш детально вивчити таке явище як рецидив. Прагнення розібратися в психологічних особливостях рецидивістів визначило проблему нашого дослідження.

Згідно означеної проблеми нами була висунута наступна гіпотеза: психологічні особливості особистості рецидивіста відрізняються від психологічних особливостей особистості правопорушника з першої судимістю.

Теоретичну основу дослідження склали теорія інтегральної індивідуальності В. С. Мерліна- положення про смислових утвореннях А. Н. Леонтьєва, знання про духовно - моральної сутності людини Л. М. Аболина, Г. А. Аминева, А. Г. Асмолова, праці вітчизняних і зарубіжних авторів з кримінальної психології.

Для перевірки гіпотези було проведено дослідження. Дослідно-емпіричної базою роботи послужили підрозділи ГУВП Мін`юсту Росії. Базуючись на системний підхід до вивчення психічних явищ в якості методів дослідження застосовували психогенетичний тест, тест псіхоенергетікі меридіан, методика В. М. Русалова, 16-факторний опитувальник Кеттелла, тест агресивності А. Ассінгера, тест "Агресія як Соціальне навчання по Бандурі", псевдокомпенсации по Адлеру, Сидоренко Е. В., тест смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д. А. Леонтьєва, опитувальник "Духовний диференціал".

В результаті проведеного дослідження була підтверджена гіпотеза про те, що існує взаємозв`язок між психологічними особливостями засуджених і порядком вчиненого ними злочину-був отриманий ряд висновків. До основних можна віднести те, що серед психологічних особливостей рецидивістів можна відзначити наявність великої кількості псевдокомпенсации. Для них характерно зосередження взаємозв`язків навколо таких псевдокомпенсации як комплекс жалості до себе, комплекс неповноцінності, комплекс переваги, які мають негативні зв`язку зі смисловими утвореннями особистості.

З результатів і їх зіставлення, видно, що розрив в величинах среднегруппових показників змістотворних особливостей засуджених виявився досить вираженим. Рецидивісти мають більш низькі значення. Характер пов`язаності показників психологічних особливостей має негативну спряженість, жорсткість структури негативних взаємозв`язків між показниками негативних психологічних особливостей, у вперше засуджених зв`язку більш розрізнені. Зіставлення кореляційних структур, а також міжрівневих зв`язків в двох групах випробовуваних показало, що підвищення загального рівня духовності вперше засуджених супроводжується збільшенням числа і зростанням складності позитивних кореляційних зв`язків між смисловими утвореннями особистості, між тим як в групі рецидивістів зв`язків тесту СЖО з тестом "Духовний диференціал" не виявлено.

Виходячи з вищесказаного, випливає, що у засуджених з першої судимістю ще не сформувалося професійне кримінальне бачення світу, не Інтерналізована система цінностей характерна для групи рецидивістів.

В цілому, проведене дослідження, а також теоретичний аналіз психолого - кримінологічної літератури показав, що рецидив злочинів - це динамічне явище, що викликає необхідність його систематичного вивчення.

Дегтярьова Христина Олександрівна