Самосвідомість дошкільників, які виховуються в різних педагогічних умовах

У сучасному бурхливо розвиває світі відбуваються суттєві зміни всієї системи освіти. Це позначається і на діяльності дошкільних установ. Зараз відвідування дитячого садка, не є обов`язковим і таким масштабним явищем, як це було раніше. Більш широке поширення набуло сімейне виховання. Це викликало появу таких питань: Чи може сімейне виховання замінити роботу кваліфікованих фахівців? Як це позначиться на психічному розвитку дитини, зокрема, формуванні його самосвідомості?

У психології самосвідомість розуміється як психічний феномен, усвідомлення людиною себе як суб`єкта діяльності, в результаті якого уявлення людини про самого себе складаються в уявний "образ Я". Самосвідомість явна даність, притаманна людині, а продукт розвитку. У зародковому вигляді самосвідомість з`являється вже у немовляти, коли він починає розрізняти відчуття, викликані зовнішніми предметами, і відчуття, пов`язані з власним тілом. Усвідомлення ж власного "Я" формується приблизно до трьох років, коли дитина починає правильно вживати особисті займенника. Самосвідомість включає в себе наступні включає в себе наступні структурні елементи: Я-образи, самооцінку, егоцентризм, соціальну захищеність свого "Я", домінуюче емоційний стан. Всі ці компоненти взаємопов`язані і збагачення одного з них неминуче видозмінює всю систему самосприйняття.

На формування самосвідомості впливають:

• оцінки оточуючих і статус в групі однолітків;

• співвідношення "Я-реального" та "Я-ідеального";

• оцінка результатів своєї діяльності.

Метою нашого дослідження стало проведення порівняльного аналізу особливостей самосвідомості дошкільнят, які відвідують дитячий садок, і тих, які його не відвідують. Дослідження проходило на базі МОУ ДОД "Будинок дитячої творчості ім. О. Матросова" м Великі Луки. У ньому взяли участь 20 дітей 4 - 5 років, що займаються в школі розвитку "Росток". З них 10 дітей постійно відвідують ще й дитячий сад і 10 відвідують тільки один-два рази на тиждень центр додаткової освіти. В якості діагностичного інструментарію ми використовували такі методики з вивчення компонентів самосвідомості: "Трикутник", "Коло", "Веселе або сумне обличчя".

Методика "Трикутник" використовувалася з метою вивчення особливостей прояву соціальної захищеності у дитини і наявності у нього почуття прийняття групою осіб найближчого оточення. Ми виявили, що 60% дітей, які не відвідують дитячий сад, соціально орієнтовані на батьків, т. Е. Вони більше відчувають захищеність саме з їхнього боку, 20% з них - більш схильні до друзів і 20% - до педагогів. У дітей же, які відвідують дитячий садок, ми отримали зовсім інші дані: 50% з них відчувають себе соціально захищеними з батьками і 50% з друзями, що свідчить про більш тісній взаємодії з однолітками, що виникає в процесі гри.

Визначення рівня егоцентризму у дошкільнят показало, що в обох групах спостерігається однакова картина: 70% дітей мають яскравий прояв егоцентризму, що є нормою для даного вікового періоду, і тільки у 30% цей показник знижений, що, швидше за все, пов`язано з високим рівнем тривожності таких дітей і наявністю авторитарного стилю в сімейному вихованні.

Вивчення такого структурного компонента самосвідомості, як тривожність, показало, що у 50% дітей, які не відвідують дитячий сад, спостерігається високий і середній рівні тривожності. А в групі дітей, які відвідують дошкільний заклад, виявлена інша тенденція: у 80% переважає середній рівень тривожності, а у 20% - низький рівень тривожності.

Отже, ми бачимо, що ті діти, які відвідують дошкільні установи, менш тривожні і більш орієнтовані на взаємодію з однолітками. Діти ж, які отримують тільки сімейне виховання, виявляються менш соціально адаптованими: у них підвищений рівень тривожності, і менш виражена соціальна захищеність. Однак такий компонент самосвідомості, як егоцентризм, не залежить від педагогічних умов виховання.

Отримані дані свідчать про необхідність розширення соціальних контактів дітей, які не відвідують дитячий сад, для попередження появи труднощів у спілкуванні з однолітками під час вступу до школи. До того ж, збагачуючи досвід соціальної взаємодії дитини, ми розвиваємо його самосвідомість, а значить, і всю особистість в цілому.

Четверик Марія Андріївна

Смирнова Вікторія Вікторівна