Психолог в установах корекційного типу

Зміцнення психічного здоров`я, забезпечення гармонійного формування особистості підростаючого покоління є важливою соціальною задачею цивілізованого суспільства. На сучасному етапі розвитку суспільства позначилася реальна тенденція погіршення здоров`я дітей і підлітків, збільшилася кількість дітей з відхиленнями у розвитку. Зазначена тенденція соціально обумовлена і залежить від таких факторів, як стан навколишнього середовища, економічне становище в суспільстві, спадковість і здоров`я батьків, умови життя і виховання в сім`ї, в освітньому закладі.

У практиці роботи відповідного кола фахівців з`явилися і широко використовуються такі терміни, як «діти з обмеженими можливостями здоров`я», «діти з особливими освітніми потребами», «діти групи ризику», «діти, які постраждали від насильства» та ін. Такі діти і потребують психологічної допомоги. Рішення проблем, пов`язаних зі своєчасним виявленням дітей з різними відхиленнями у розвитку, допомогу у вихованні, консультування з проблем шкільної успішності і організації навчання, а так само допомогу в соціальній адаптації в суспільстві - саме цим займаються педагоги- психологи в установах корекційного типу.

В спеціальні (корекційні) школи потрапляють діти з такими діагнозами як: розумова відсталість, порушеннями опорно рухового апарату, зниження слуху і зору, діти з важкою мовною патологією, діти із затримкою психічного розвитку. Звідси випливає ряд завдань.

завдання:

- раннє виявлення дітей, які мають проблеми в розвитку, вихованні та обученіі-
- комплексне діагностичне обследованіе-
- визначення виду порушення розвитку-
- психолого-педагогічне і медико-соціальний супровід дитини-
- розвиваюча і корекційна робота з дітьми-
- проведення підсумкової діагностики по закінченню навчання в освітньому учрежденіі-
- інформаційно-просвітницька робота з батьками та педагогамі-
- участь в психолого-медико-педагогічних консиліумах.

Робота педагога-психолога в спеціальних (корекційних) школах полягає в комплексному підході, який грунтується на взаємодії всіх педагогів і фахівців, що працюють з дітьми (психологів, логопедів, медиків та ін.). Специфіка роботи психолога проявляється в змісті і процесі реалізації кожного з напрямків діяльності.

Основні напрямки діяльності психолога:

- псіходіагностіка-
- корекційно-розвиваюча діяльність-
- психопрофілактична діяльність-
- проведення консультацій з педагогами і родітелямі-
- методичне забезпечення корекційно-розвивального освітнього процесу.

Дуже важливо спілкування психолога з батьками. Вони повинні розуміти, що роботи самого психолога недостатньо для отримання максимального ефекту в гармонійному розвитку дитини. Адже сприятлива сімейна обстановка і тісний зв`язок спеціальної установи з сім`єю як ніщо інше сприяє розвитку дитини. Треба домогтися того, що б батьки зрозуміли, що їх підтримка необхідна дитині. Тому доцільно буде проводити консультації з батьками, що стосуються розвитку дитини взагалі (наприклад: групові консультації), і кожної дитини окремо (індивідуальні консультації).

Що стосується проведення занять з дітьми, то для них необхідна атмосфера доброзичливості, безумовного прийняття, що сприяє формуванню у дитини позитивної Я-концепції. Дитина, переконаний в тому, що у нього все в порядку, не схильний применшувати своїх потенційних можливостей і охоче бере участь у заняттях.

Метою корекційної роботи, в кінцевому рахунку, буде соціальна адаптація дітей, їх працевлаштування та подальше пристосування до життя, в тому числі в умовах, коли вони не виключені з навколишнього соціального середовища. Для цього необхідно, використовуючи всі пізнавальні можливості дітей, розвивати у них життєво необхідні навички, щоб, ставши дорослими, вони могли самостійно себе обслуговувати, виконувати в побуті і в спеціальних виробничих цехах просту роботу, жити по можливості в сім`ї і в трудовому колективі.

Психологу необхідно знати особливості прояву різних дефектів в розвитку, ступінь їх вираженості, а головне орієнтуватися в методах їх компенсації і корекції. І для цього психолога необхідно володіти деякими особистісними особливостями і вміннями:

1. Увага, прагнення зрозуміти позицію інших.
2. Дружелюбність.
3. Здатність стати лідером.
4. Ввічливість, товариськість.
5. Життєрадісність.
6. Терпеливость, завзятість.
7. Велике почуття відповідальності.
8. Здатність виконувати роботу, повну різноманітності.
9. Ентузіазм у трудовій діяльності.
10. Акуратність і послідовність в роботі.
11. Здатність до планування свого майбутнього.
12. Здатність до усних висловлювань.
13. Хороша пам`ять.
14. Здатність навчати інших.
15. Уміння піклується про сторонніх.

Ну і, звичайно ж, не обходимо що б психолог мав «багажем» певних знань з різних областей психології:

- психологія хворого-
- психологія лікувального взаємодії-
- норма і патологія психічної діяльності-
- патопсіхологія-
- психологія індивідуальних разлічій-
- вікова клінічна психологія
- сімейна клінічна психологія
- психологія девіантної (що відхиляється) поведінки-
- психологічне консультування, психокорекція та псіхотерапія-
- неврозологія-
- психосоматическая медицина.