Когнітивні стилі при різних рівнях інтелектуальної компетентності

Звернення до поняття інтелектуальної компетентності пов`язане з недостатністю психометрической парадигми для опису інтелектуальних ресурсів людини стосовно його досягненням в реальній життєдіяльності. У нашому дослідженні ми дотримуємося підходу, згідно з яким реальні механізми інтелектуального розвитку пов`язані зі змінами складу і будови індивідуального розумового досвіду особистості (Холодна, 2002). Значний інтерес представляють когнітивні стилі суб`єкта, під якими розуміються індивідуально-своєрідні способи переробки інформації і які розглядаються як метакогнітивні здатності за умови врахування феномена "розщеплення" стильових полюсів (Холодна, 2004). Нами була висунута гіпотеза, згідно з якою когнітивні стилі як особливості метакогнітівного досвіду мають свою специфіку на вищих рівнях інтелектуального розвитку.

Для аналізу стильових особливостей інтелектуальної діяльності нами використовувалася методика "Включені фігури" Г.Уіткіна (індивідуальний варіант), в якій основним показником полезалежності / поленезалежності є час знаходження простий фігури в складній, а додатковим показником - коефіцієнт імпліцитної навченості, що характеризує міру мобільності цього когнітивного стилю (різниця часу виконання 12 завдань першої та 12 завдань другої половини методики, поділена на час виконання 12 завдань першої половини) - мет дика "Порівняння схожих малюнків" Дж.Кагана, де показниками імпульсивності / рефлективності виступають латентний час першого відповіді і загальна кількість помилок.

У якості піддослідних в нашому дослідженні виступали аспіранти та наукові співробітники природних, технічних і гуманітарних наукових спеціальностей (59 осіб), яких умовно можна було розділити на наступні групи: 1) "дебютанти" - 24 людини (46,7% від загальної вибірки) - 2) "професіонали" - 19 осіб (32,2%) - 3) "експерти" - 16 осіб (27,1%).

Нами були отримані наступні результати.

1. За показником "часу знаходження простий фігури в складній" ближче до полюсу поленезалежності або в межах медіани загальної вибірки розташовувалися "дебютанти" і "професіонали", ближче до полюсу полезалежності - випробовувані з групи "експертів".

2. Середнє значення коефіцієнта імпліцитної навченості по загальній вибірці складає 0,48, при цьому тільки 8,5% піддослідних мають негативний коефіцієнт імпліцитної навченості. "Експерти" мають великі значення коефіцієнта імпліцитної навченості, ніж "дебютанти" і "професіонали". Отже, їх можна віднести до стильової субгрупп "мобільні / Полезалежні".

3. За латентному часу першої відповіді все випробовувані утворюють континуум, де на полюсі імпульсивності переважають "дебютанти", на полюсі рефлективності - "експерти". Випробовувані з групи "професіоналів" розташовуються між цими полюсами. За кількістю помилок яскраво виражені відмінності відсутні.

4. При розщепленні полюсів імпульсивності / рефлективності на стильові субгрупп по медианному критерієм все три категорії випробовуваних представлені в кожній з субгрупп.

5. На підставі якісного аналізу протоколів і звітів піддослідних можна говорити про високу варіативності стратегій їх стильового поведінки. У всіх випробовуваних спостерігалися як цілісних підхід, так і підхід у вигляді пошуку за елементами. Стратегія виконання завдань у більшості випробовуваних змінювалася, причому більшою мірою це виявлялося в групах "експертів" та "професіоналів".

6. "Експерти" і "професіонали" характеризувалися більш узагальненим і повним спонтанним самозвітах про процес виконання методик, який включав в себе рефлексію з приводу використаних стратегій і причин виникнення труднощів при виконанні конкретного завдання і всієї методики в цілому.

Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити висновок про неоднозначну зв`язку між стильовими особливостями і рівнем інтелектуального розвитку у випадках інтелектуальної компетентності. Найбільш значним, з точки зору наявності відмінностей між "дебютантами", "професіоналами" і "експертами", виявився коефіцієнт імпліцитної навченості як показник сформованості мимовільного інтелектуального контролю.

Полякова О.В.